Тумани, тумани, верніть мені маму (нова версія)

Стоїть одинока дівчина літ 8
І тихо ридає, тумани зове.
Тумани, тумани, верніть мені маму
Верніть мені маму, прошу вас про це.

Три роки я мала, як ти помирала,
З тих пір на могилу я ношу квітки.
З тих пір мене мамо ніхто не цілує,
Ніхто не ласкає, так ніжно як ти.

А темні тумани пливуть над полями,
І зовсім не чують сирітки слова.
Тумани, тумани, скажіть де є мама?
Хай мама вернеться, благає дочка

Сердиті тумани пливуть біля мами,
І ніби їй хочуть щось розповісти.
Скажіть ви тумани, як жити без мами?
Такої як мама мені не знайти.

Я бачу як вітер розвіяв тумани,
А я на могилі стою все одна.
Квітки поливає своїми сльозами,
Така мені доля з дитинства дана.

Тумани, тумани, летіть ви на небо,
Від вітру до грому з великим дощем.
Скажіть ви тумани ріднесенькі мамі,
Що дочка матусю давно уже жде.

Ріднесенька мама, прийди із тумана,
Так важко на світі без тебе живу.
А батько шукає другу мені маму,
Вона не замінить твою доброту.

А роки проходять, дівчині літ 20
Прийшла на могилу, квітки принесла.
Скажи, моя мамо, скажи, дорогая,
Чому ти так рано від мене пішла.

Прийшов день щасливий, прийшов день весілля,
А доня сирітка до мами прийшла.
Тумани, тумани, скажіть моїй мамі,
Позвать на весілля її я прийшла.

А злії тумани покрили всю землю,
Дівчина з коханим до неї прийшла.
О мамо, ти, мамо, вернись дорогенька,
На тебе чекає сирітка твоя.

Любіть ви всі маму, цініть ви всі маму,
Її ви любов пам’ятайте завжди.
Помре ваша мама, тоді ви збагнете,
За золото маму не купиш ніде!

Стоїть одинока дівчина літ 20
Стоїть і ридає, і пісню співа
«Тумани , тумани, верніть мені маму,
Верніть мені маму, прошу вас про це!»