Do Sliz – Серцебиття (Official lyrics video)

Доброго ранку і смачного сніданку!
Рада представити вам лірик-відео до нашої нової пісні «Серцебиття»!
Ми, як завжди, створили її разом із Богданом вдома.
Робота над піснею розпочалася ще у лютому.
«Серцебиття» — це історія про кожну мить життя, яку хочеться берегти, а інколи забути.

Produced: SadSvit / sadsvit
Video: Larnetty / larnetty_
Mixing & Mastering: @robi_mixing

Послухати мої пісні:
https://ffm.to/xrxp0by

Мої соцмережі:
🔹 Instagram:   / k4mokk  
🔹 Telegram: https://t.me/doslliz
Підтримати мою творчість:
https://donatello.to/dosliz/goal/1696...

Twitch:   / doslliztwitch  
Слова пісні:

Коментар Larnetty: Для мене "Серцебиття" це в першу чергу роздуми про душу і її існування в людині. Що є душею? Яка її природа? Чи має вона своє серце чи якийсь початок?
У безкрайній безодні немає нікого, крім головної героїні твору. Вона нічого немає, окрім серцебиття, яке постійно лунає, і нашіптує їй її дорогу і мету, десь із далеку, із темряви. В якийсь момент вона досягає кінця шляху - виснаженого дерева, що при зустрічі з нею огортається метеликами. Метелики - це символ днів і спогадів, почуттів і маленьких шматочків, з чого складається душа людини.
По своїй природі душа, це постійний шлях від мети до мети, де ти прислухаєшся до особистого серцебиття - яке веде тебе крізь життя. Досягнувши її, ти або падаєш, або якийсь час радієш, щоб вона знову зникла, і ти знову блукаєш по безодні, прислухаючись до себе.

Тобто природа душі - це жага до пошуку прекрасного і свого, радість в спогадах і блукання в власних марах, що одночасно є вічним стражданням, адже це зникає, і ти починаєш шукати знову.



Там по полю
Мому стежинка йде,
Веде мене за руку,
Плекає, мене

А ступаю — розпускаю
Пагони на руках.

А я тікаю — розсікають
Гострі стріли в очах.

Кожна мить,
Серцебиття
Веде мене на край німий.

Тихо, тихо — плин життя,
Минуле — лиш тягар їдкий.

Днями й ночами
Я йду поміж снів,
Не бачу нікого,
Хто б землю зігрів.

Й дерева старезні
Давно не цвітуть,
Стогнуть від болю —
Чи вкажуть нам путь?

А ступаю — розпускаю
Пагони на руках.

А я тікаю — розсікають
Гострі стріли в очах.

А шукаю болю лиш в ньому маю ціну
Глянула на світло й розсипалась на піну
Лиш двома руками вмиваюся сльозами
Спробуй не палати ти, спробуй раду дати

Кожна мить,
Серцебиття
Веде мене на край німий.

Тихо, тихо — плин життя,
Минуле — лиш тягар їдкий.