Переяслав. Мандри Країною з Лілією Рубан/Pereyaslav. Traveling through the country with Lilia Ruban

Одним з найвідоміших міст Київщини є Переяслав, заснований більше тисячі років тому. Ще князь Володимир заклав на місці злиття річок Трубіж і Альта фортецю, і з тих пір Переяслав був одним з найважливих центрів Київської Русі. Потім місто належало князям Островським, мало Магдебугрскє право, а Богдан Хмельницький саме тут проводив Переяcлавскую раду в 1654 році.

Ведуча - Лілія Рубан
Ідея і продюсер - Лілія Рубан
Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
Режисер - Влад Сакін
Оператор - Марян Ботвин
Монтаж - Андрій Желтов
Директор проекту - Володимир Рубан
Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
PR-менеджер - Лариса Манєк
Помічник - Андрій Власенко
Група підтримки - Оксана Новаковська , Катерина Сакін і Ерік Сакін
Production - Ruban Production™

Особиста подяка:
Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав - Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен;
Губенко Валентина Валеріївна - заступник міського голови м. Переяслава;
Курченко Антоніна Миколаївна - начальник відділу культури і туризму Переяславмькоі міської ради;
Тетяна Радіоненко – завідувач науково-дослідного відділу "Меморіальний музей Г.С. Сковороди".
Наталія Кухарєва – завідувач науково-дослідного відділу "Музей Заповіту Т.Г. Шевченка";
Світлана Тетеря – завідувач науково-дослідного сектору "Музей кобзарства";
Світлана Захарченко – молодший науковий співробітник Музею обрядів;
Олександр Колибенко – заступник генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук, професор;
Василенко Павло Павлович - один із засновників Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, член Переяслав-Хмельницького яхт-клубу, яхтсмен;
Косьмина Андрій - голова правління Переяслав-Хмельницького крейсерського яхт-клубу, яхтсмен;
Архімандрит Антоній (Пономаренко Анатолій Миколайович), матушка Олена, Люба.


Перея́слав - одне з найдавніших міст Русі — вперше згадується у 907, було столицею Переяславського князівства.

Через місто протікають річки Трубіж, Карань і Альта.

Перша літописна згадка про давній Переяславль у договорі Олега з греками сягає ще 907 року. Щодо заснування міста та походження назви "Повість минулих літ" подає легенду про Кожум'яку (Кирила, Микиту, Яна).

Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа Єфрема місто набуло свого кам'яного фасаду. Саме тоді тут добудували один з найвеличніших храмів давньої Русі — Михайлівський собор.

У березні 1239 р. місто спустошили та зруйнували татаро-монгольські війська.

Відродження Переяслава формально розпочалось 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей "на осажнование мъста Переяславля". Відновлене місто отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р.

Після створення Богданом Хмельницьким полкового устрою влітку 1648 року Переяслав став центром округи — однойменного полку.
Переяславський полк був одним з найбільших в Україні (1649 року налічував 18 сотень).

Під час козацької війни Переяслав був важливим центром постачання зброї і харчів для війська. У цей час він відіграє роль дипломатичного центру держави. Сюди приїздили польські, московські, угорські, татарські, османські посли.

Гетьман неодноразово звертався до московського уряду із пропозицією про військовий союз України з Московським царством. У Москві нарешті ухвалив рішення про альянс. До Переяслава 31 грудня 1653 року прибуло посольство від московського царя Алєксєя Міхайловіча на чолі з боярином Василем Бутурліним.

7 січня 1654 року гетьман зустрівся з царськими послами для уточнення умов союзу. Зранку 8 січня 1654 року старшинська рада прийняла уточнення умов угоди.

По закінченні ради гетьман, полковники та старшина вирушили до Успенської церкви, де склали присягу московському царю.
До всіх міст і полків України вирушили московські посланці для складання присяги на місцях, але не скрізь їх радо зустрічали. Наприклад, київське духовенство не склало присяги і взагалі неприязно сприйняло це єднання. Також не склали присяги полковники Іван Богун і Мартин Пушкар.

Після смерті Богдана Хмельницького між представниками старшини почались чвари та боротьба за владу. У липні 1666 року повстання спалахнуло в Переяславському полку.

Проте місто розвивалося. Відбудували Михайлівську церкву, зруйновану татарами. Коштом гетьмана Івана Мазепи звели головний собор Вознесенського монастиря.

Значну частину культурних пам'яток Переяслава знищили під час атеїстичної боротьби 1930-х рр. Під час Голодомору 1932–1933 в місті й районі загинуло 26 878 осіб. Ще 8800 життів переяславців забрала війна.

Незважаючи на тисячолітню історію, 12 жовтня 1943 року, указом Президії Верховної Ради СРСР місто перейменували в Переяслав-Хмельницький. Нарешті, 26 жовтня 2017 року, депутати міської ради підтримали рішення про повернення місту історичної назви.