Оксана Петрусенко "Oksana Petrusenko" - Ой, казала мені мати - 1936 Open Air, Kyiv UKRAINE
Автор: Ukrainian Records
Загружено: 2025-11-09
Просмотров: 86
Оксана Петрусенко "Oksana Petrusenko" - РАРИТЕТ - Концертний зал:
00:00 - Ой, казала мені мати / Mother Said (live recording)
1936 Live Open Air, 1966 Укрпобутреклама, Київ УКРАЇНА
The history of this recording is as follows:
In the late 1950s to early 1960s, a colleague of Vitaliy Petrovych Dontsov — who at that time worked at Ukrainian Radio — copied onto magnetic tape several recordings of Oksana Petrusenko that had never been issued on vinyl records and existed only in the radio archives.
Later, to protect these rare recordings from demagnetization, Vitaliy Petrovych brought the tape to a recording studio, where it was transferred onto flexi discs. The sound comes from a live concert hall recording. Enjoy listening!
Історія цього запису така:
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років знайомий Віталія Петровича Донцова, який тоді працював на Українському радіо, переписав на магнітофонну стрічку записи Оксани Петрусенко, що ніколи не видавалися на грамплатівках, а зберігалися лише у фондах радіо.
Згодом, аби вберегти рідкісні записи від розмагнічування, Віталій Петрович відніс стрічку до ательє звукозапису, де її перезаписали на гнучкі платівки. Приємного вам прослуховування!
Запис з концертної зали.
Оксана Петрусенко - Oksana Petrusenko
Ой, казала мені мати - Mother Said
Title Name: Mother Told Me (Ой, казала мені мати)
Language(s) or Ethnics: ukrainian
Catalog category: Soprano with Piano
Genre: Opera
Artist(s): Oкіana Petrusenko
Composer: Semen Hulak-Artemovsky
Composition: Opera «The Zaporozhian Cossack»
Recording Place: Kyiv
Recording Date: 1936
Manufacturing date: 1966
Speed of transfer: 78 rpm
Record size: 23 cm
Оксана Петрусенко - Oksana Petrusenko
Окса́на Андрі́ївна Петрусе́нко (5 (18) лютого 1900, Балаклія, нині Харківська область — 15 липня 1940, Київ) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано). Одна з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Кавалер ордена «Знак Пошани» (1936). Народна артистка УРСР (23.11.1939). Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу.
Біографія
Народилася 5 лютого (18 лютого) 1900 року в Балаклії в бідняцькій родині Андрія та Марії Бородавкіних. Навесні 1901, коли Оксані виповнився тільки рік, батько помер від туберкульозу. Мати вийшла ще раз заміж, але новий чоловік безбожно пиячив, і після народження брата Івана, вони розлучились. У таких умовах, у бідності й злигоднях почалося життя Ксенії Бородавкіної. Дитиною вона співала в церковному хорі в Севастополі, грала на гітарі, рано почала працювати.
1914–1917 — робітниця Севастопольського порту, взуттєвої фабрики, учасниця самодіяльних гуртків. 1918 стала хористкою у трупі Олександра Глазуненка. Восени вступила на правах хористки, а потім і провідної актриси «з голосом» до Херсонського українського музично-драматичного театру під керівництвом Івана Сагатовського.
1923–1924 — навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Проте, так само як і Марія Каллас, не здобула спеціальної музичної звукової освіти. Співала в театрах Казані, Самари, Свердловська (нині Єкатеринбурга).
Від 1934 — солістка Київського театру опери та балету.
Померла 15 липня 1940 року, на восьмий день після народження другого сина Олександра. Існує версія, що була отруєна за замовленням дружини маршала Тимошенка з ревнощів. Синів взяли товаришки Оксани. Старший Володимир помер через 4 роки від туберкульозу у віці 16 років. Молодший Олександр хворів на туберкульоз кісток, все життя носив корсет. Жінка, що стала йому другою матір'ю, зверталася по допомогу до рідного батька Олександра партійного працівника Андрія Чеканюка, але той її вигнав. Вона мусила навіть жебрати. Попри все, Олександр став біологом, захистив дисертацію. Помер у 1999 році.
Могила Оксани Петрусенко на Байковому кладовищі м. Києва (6 сектор, біля церкви)
Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 8). На могилі — надгробок (лабрадорит, мармур; скульптори Макар Вронський і Олексій Олійник, архітектор Микола Іванченко; встановлений у 1949 році). На надгробному пам'ятнику допущено дві помилки: вказано, що співачка є народною артисткою СРСР а не УРСР, а також неправильно вказано рік народження — 1901 замість 1900.
Цікаві факти
Саме Оксана Петрусенко дала поштовх до визнання найвідомішої художниці України Катерини Білокур. Навесні 1940 року невідома нікому художниця-самоучка Катерина чує по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко. Почувши її, Катерині здалося, що то саме про неї пісня. Вона написала листа, разом з листом поклала в конверт кілька малюнків і відіслала в Київ Оксані Петрусенко. До листа додає малюнок калини на шматкові полотна. Малюнок вразив співачку. Порадившись із друзями — Василем Касіяном і Павлом Тичиною — вона звертається у Центр народної творчості, після чого до обласного центру надходить розпорядження знайти Катерину Білокур і поцікавитися її роботами. До Катерини Білокур приїхали фахівці, і у неї почалося нове життя.
#ukrainianrecords
Доступные форматы для скачивания:
Скачать видео mp4
-
Информация по загрузке:
