Річниця пам'яті військовослужбовця бригади «Азов» Ореста-Миколи Василечка

У річницю загибелі військовослужбовця бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України Ореста-Миколи Василечка в Старому Лисці відбулася заупокійна панахида й освячення пам’ятника на його могилі
Оресту-Миколі Василечку назавжди буде двадцять п’ять! Після закінчення дев’ятого класу Старолисецької середньої школи він навчався в Івано-Франківському коледжі технологій і бізнесу, потім – у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Диплом магістра здобув у Західноукраїнському національному університеті.
З дитинства Орест-Микола займався спортом, був гравцем старолисецької футбольної команди «Бистриця». Виховувався в патріотичній родині, цікавився історією України. У квітні 2024 року виповнилася його юнацька мрія – став військовослужбовцем бригади спеціального призначення «Азов». Служив старшим водієм роти вогневої підтримки 6-го батальйону із позивним «Юнва».
У вересні минулого року під час виконання бойового завдання Орест-Микола Василечко отримав поранення, несумісне з життям, у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.
У річницю загибелі відважного воїна в храмі Пресвятої Богородиці та Йосипа Обручника в Старому Лисці відбулася заупокійна панахида, яку відправив отець Іван Шевчук. Опісля на кладовищі було освячено білосніжний пам’ятник із ангелом, який символізує матір і наречену, з якою Орест-Микола Василечко не встиг одружитися.
Побратими з «Азова», які прибули на цю подію з усіх куточків України, перебуваючи на ротації чи реабілітації після поранень, виголосили молитву українського націоналіста й поклялися відомстити ворогу за смерть свого товариша. Командир взводу із позивним Смалець, де служив Орест-Микола Василечко, передав батькам і братові загиблого «азовця» його бойові нагороди.
«Орест-Микола Василечко був дуже відповідальною, щирою, світлою людиною, своїм прикладом показував, яким має бути справжній воїн «Азову», – зазначив командир взводу. – Його жертва не буде даремною, поки ми тримаємо цей фронт. І ми переможемо в будь-якому випадку!»
Селищний голова Анатолій Лущак подякував батькам Ореста-Миколи Василечка за виховання сина, котрі продовжують справу, за яку він боровся: «Орест-Микола пройшов короткий, але змістовний життєвий шлях, устиг багато зробити. Головне – стати захисником Батьківщини, свого рідного краю, й до цієї важливої місії готувався змалку».
На поминальному обіді рідні та друзі загиблого Героя ділилися своїми теплими спогадами про нього, переглянули відеофільми з кадрами про його дитинство і юність, службу в «Азові». Прозвучали й щемливі рядки з вірша, якого мама Ореста-Миколи Василечка, Оксана Миколаївна, присвятила синові:
«…Мій Орест буде з нами жити,
Він є, Він не пішов від нас,
Лише тепер з небесним військом
Стане боронити
Наш край, наш дім,
Завжди і повсякчас.
Такі, як Він, відважні, не вмирають,
Такі, як Він, не покидають нас,
Бо в їхніх душах – це найдорожча Мати,
А в слові тім – весь смисл його життя».