Мовчання вікна

Тихий інтимний вірш у звуках та словах про нічну близькість двох людей, що мовчать більше, ніж говорять; місяць за вікном, дотики, затримане дихання й сльози, які тихо тануть — все це створює атмосферу ніжного смутку і довіри; музика підкреслює камерність моменту, поступово розкриває емоційний пік і повертає до тихого завершення, залишаючи відчуття недомовленої правди між двома серцями.
An intimate lyrical piece about two people who choose silence over words at night; moonlight through the window, gentle touches, held breath and tears that slowly melt — the scene unfolds as tender sorrow and quiet trust; the arrangement highlights the chamber-like intimacy, rising to an emotional peak and returning to a hushed ending, leaving a lingering sense of unspoken truth between two hearts.