Аудіо казка. Про те, що важливо бути вдячним. Дякувати. Слухати казку українською онлайн. На вушко.

Казка: "Спів у лісі"

У самому серці великого зеленого лісу, де дерева тягнуться до неба, а пташки співають ще до сходу сонця, жила собі спільнота тварин. Вони щодня дякували Богові за світло, дощ, вітер і тишу ночі.

Щоранку стара Сова прокидалася першою й співала м’яку пісню подяки:
— Дякую Тобі, Господи, за ніч, що минула, і день, що приходить.

За нею починали свої пісні пташки:
— Слава Тобі за небо, за хмари і політ! — щебетали вони.
— За зернятка, за травичку, за теплий вітерець!

Олень, витягнувши шию до неба, тихо мовив:
— Я славлю Тебе за силу в ногах і спокій у серці.

Навіть маленький їжачок, пробираючись між листям, шепотів:
— Дякую за листя, за шурхіт і за притулок.

Усі тварини співали й раділи, бо знали: їх створив Той, Хто любить і піклується. Їм не треба було доказів — усе навколо говорило про Його велич: і дощова крапля, і веселка, і тиша.

Одного разу лісом проходили люди. Вони поспішали, щось обговорювали, дивились у свої коробочки, що світилися, але не піднімали очей до неба.

— Чому вони не радіють? — запитала Мишка.
— Чому не дякують? — здивувався Заєць.
— Може, вони забули? — припустила Білочка.
— Може, їм ніхто не розповів, — сумно мовила Сова.

І тоді тварини вирішили діяти. Наступного ранку вони співали ще голосніше, ще щиріше. Їхній спів лився з гілок, з поля, з печер і води.

Один чоловік, що проходив лісом, раптом зупинився. Він почув цей дивний, гармонійний спів і підняв очі до неба.
— Як же тут гарно... Дякую... — прошепотів він, і вперше за довгий час його серце відчуло радість.

І тварини зрозуміли: навіть один вдячний подих змінює світ. А спів — їхній дар і нагадування, що все створене славити Творця. #аудіоказка #animation #казочкананіч #казканавушко #аудіоказкиукраїнськоюмовою #старіказки #творчідіти