Породи бджіл які поширені на пасіках. Сильні в слабкі сторони бджіл у вашому вулику

АБОРИГЕННІ БДЖОЛИ — бджоли, які віддавна живуть у цій місцевості. Так, на території України живуть місцеві сірі степові, або українські Б., у гірських районах Грузії — сірі гірські грузинські, а в низинних долинах Грузії — жовті кавказькі Б., у середній смузі Росії й на Південному Уралі — середньоросійські темні Б., на Далекому Сході — далекосхідна Б., в Африці — африканська Б. тощо

Карпатська бджола (Apis mellifera carpatica) — підвид бджоли медоносної. Природне поширення: підніжжя і гірські райони Карпат, Аборигенна порода; але порода поширилася в інші області України, а також Білорусі та Росії штучним розселенням. Місцева назва: Карпатка.

Українська степова порода бджіл (Apis mellifra acervorum Scor.) сформувалася у зонах Лісостепу і Степу України. Нині найбільший її масив у Кіровоградській, Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях і в сусідніх з ними районах П. Л. Снежневський, який багато років працював з українськими степовими бджолами у колишній Херсонській губернії, а потім у Орлі, був вражений їхньою винятковою працьовитістю і витривалістю, здатністю літати на великі відстані (до 7 км) в пошуках корму. Він називав цих бджіл «нашим скарбом».




Apis MELLIFERA Сarnica (карніка або країнка) є однією з чотирьох природних порід (рас) медоносних бджіл. Три інші: італійська (ligustica), кавказька (кавказький) і темна лісова (MELLIFERA).

Історичний ареал проживання карніки - це область Країна, яка перебуває в сучасній Словенії на кордоні з Австрією. За зовнішнім виглядом робочі бджоли карники відрізняється сірим кольором з сріблястим відтінком, чим нагадують КАРПАТКА. Наявність жовтих (помаранчевих) тергитів - ознака не чистопородності. До речі, є думка, що наша карпатка - це всього лише східно-європейська популяція карніки. Фахівці відзначають, що карніка поєднує в собі позитивні якості як карпатських, так і сірих гірських кавказьких бджіл. По зимостійкості карніка, як і карпатка, дещо поступається середньоруській породі, проте набагато перевершує кавказьку. Печатка меду у карніки - суха (біла).

Бджола Бакфаст - результат більш ніж 50 років ретельної селекції, спрямованої на отримання доброзичливих і продуктивних комах з невисокою схильністю до роїння. Одна з особливостей породи - висока фертильність матки і збереження даної функції протягом всього життя "цариці бджіл". Бакфастська бджола - це більш ніж 10 різновидів породи, що мають як відмінні, так і схожі характеристики. Бджолярі виділяють лише один суттєвий недолік породи - низьку морозостійкість комах, що робить неможливим розведення таких бджіл в регіонах з холодним кліматом.

Італійська порода бджіл (італійка) – Apis mellifera ligustica. Батьківщина цих бджіл – Апеннінський півострів, звідки вони широко поширилися в багато країн світу – США, Канаду, Нову Зеландію, Австралію, Японію і ін. У США італійські бджоли потрапили в середині 19 ст. і за вікову їх історію на американському континенті витіснили майже всіх темних європейських бджіл і піддалися інтенсивній селекції.