АнтиКорупційна інфраструктура Генеза явища та помилок Анжела Стрижевська Геннадій Дубов Вігірінський

Розмова зі Стрижевською Анжелою Анатоліївною, завкафедри кримінально-правової політики та кримінального права КНУ імені Тараса Шевченка, в минулому суддею Печерського районного суду м.Києва, Апеляційного суду, заступником Генерального прокурора України.
Розмова присвячена теоретичній та практичній рамці рішучої протидії корупції, як проблеми дизайну державного управління. У вступі визначаються масштаби явища й підстави, чому воно підриває довіру до права та держави, особливо у воєнний час. Наголошено: ефективність антикорупційної політики вимірюється не гучними заголовками, а працездатністю процедур, передбачуваністю рішень і спроможністю правоохоронної та судової систем.
Обговорюються дублювання повноважень, конкуренція юрисдикцій і реальна координація між слідством, обвинуваченням та судом. Окрема увага — процесуальним гарантіям і роботі зі спецсуб’єктами: де пролягає межа між суспільним попитом на швидкі вироки та вимогою довести обвинувачення належними доказами.
Важливий блок присвячений практиці: як донорські очікування співвідносяться зі сталим фінансуванням системи, чому офіційні релізи часто програють у резонансі журналістським розслідуванням. Розглядаються типові проблеми проваджень — строки, втрата доказів і свідків, затягування — та місце прокуратури після інституційних реформ, включно з роллю ВРП і судового контролю.
Наприкінці окреслено порівняльні уроки із сусідніх юрисдикцій, етичні стандарти для посадовців і конфлікт інтересів як маркер довіри. Наголошується на межах публічних коментарів щодо конкретних справ і на презумпції невинуватості: оцінка доказів і покарання — виключно компетенція незалежного суду.
Загальний висновок: справжня антикорупційна спроможність виростає з професіоналізації кадрів, чітких мандатів інституцій, узгоджених процедур і невтручання політики у правосуддя.
00:00:00 — Вступ, постановка теми розмови. Корупція, кримінально-правова політика та інституційні рішення.
00:04:16 — Визначення корупції: «побутова» vs «верхівкова», чому вона загрожує державі. Пояснюється спокуса монетизувати владний вплив та як це руйнує довіру.
00:08:22 — Держава має встановити правила й стандарти, що реально працюють у практиці.
00:12:41 — Єдина правова система та процесуальні гарантії. Як забезпечується баланс прав.
00:16:45 — Порівняння з іншими країнами: корупція є всюди, але підходи відрізняються.
00:20:58 — «Антикорупційний» як ярлик і як критерій якості. Ризики брендування інституцій
00:25:06 — Поділ на «антикорупційні» органи і «всі інші» як джерело апріорної недовіри. Аргументи на користь ролі загальних судів, які ближчі до громадянина.
00:29:17 — Аналіз показників і статистики роботи інституцій. Донорські очікування не є вічними: постає питання сталого фінансування та ефективності системи.
00:33:24 — Заходи забезпечення кримінального провадження та робота зі «спецсуб’єктами». Як змінюється логіка досудового розслідування щодо високопосадовців.
00:37:36 — Громадські активісти й журналістські розслідування проти офіційних релізів органів. Чому «візуалізація результатів» дає більший резонанс та як уникати вибірковості.
00:41:46 — Дискусія про спеціалізовані інституції (НАБУ/САП/ВАКС, БЕБ тощо). Питання дублювання повноважень і прозорого розмежування функцій.
00:45:58 — Тиск суспільства vs верховенство права: рішення мають ґрунтуватися на доказах. Як забезпечити незалежність суду та довіру до вироків.
00:50:07 — Правосуб’єктність і підзвітність організацій, що впливають на антикорупційний порядок денний.
00:54:21 — Комунікація державних органів і «конкуренція» з громадським сектором. Чому офіційні повідомлення часто програють у резонансі і як це виправити.
00:58:29 — Якої реформи бракує: кадри, правнича освіта, управлінська спроможність.
01:02:39 — Конст. зміни й місце прокуратури в системі правосуддя.
01:06:54 — Строки й ефективність: коли справи доходять до суду надто пізно. Проблеми збирання доказів, втрата свідків і наслідки затягувань.
01:11:00 — Порівняльні приклади і уроки для України. Незалежність обвинувачення та інституційні запобіжники політизації.
01:15:15 — Етика посадовців. Чому символічні кейси («обід за кошт платників») стають маркерами довіри.
01:19:25 — Межі публічних коментарів посадовців. Визначення покарання — виключно компетенція незалежного суду.

Хочете винагородити або подякувати?
Ви можете: поділитися цим відео на своєму каналі або особистих сторінках у соціальних мережах, написати коментар.

Також Ви можете оформити спонсорство (100 грн на місяць), або перейти за посиланням:

Фінансова підтримка каналу:
https://www.buymeacoffee.com/lehist_ua

канал в Telegram:
https://t.me/legist7

Самоврядний чат в Telegram:
https://t.me/+BzRQimdsvXc2MGJi

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:
FACEBOOK Андрій Вігіринський:   / a.vigirinskiy  
INSTAGRAM   / a.vigirinskiy  

FACEBOOK Геннадій Дубов:   / gennadij.dubov  
INSTAGRAM   / gennadiidubov  

#Вігірінський
#Геннадій_Дубов
#Легіст