Nevymkneni - П'яні і живі

#українськамузика
Ти сказала: “Любий, як я виглядаю?”
Крізь дим і скло — мов сповідь без каяття.
Твій погляд — наче тінь, що вмирає,
Але в мені знов прокидає життя.

Ми йдемо крізь ніч,
як дві постаті в дощ,
слухай, як дзвонять кістки,
коли ховають любов.

Трохи крові на скатертині,
трохи болю в очах твоїх.
Ми могли б утекти до світанку,
але краще — п’яні і живі.

Це червоне вино,
воно знає нас двох.
Пий, поки тепло,
бо скоро зима.

Це червоне вино,
як твоя вина.
Ми танцюєм повільно,
мов смерть і весна.

Ланцюг на шиї — мій оберіг,
світло тремтить, мов пульс на склі.
Ти кажеш “лишись” — а я вже втік,
у ті сни, де ми не самі.

Ми йдемо крізь ніч,
мов дві істоти без імен,
дивись — у ставку білі лілії,
а під ними — наш тлін.

Трохи крові на скатертині,
трохи сміху між “так” і “ні”.
Ми могли б мовчати до ранку,
або спалитись у вині.

Це червоне вино,
воно знає нас двох.
Пий, поки тепло,
бо скоро зима.

Це червоне вино,
як твоя вина.
Ми танцюєм повільно,
мов смерть і весна.

Покажи своє справжнє лице,
без тіней, без страху, без сцен.
Хіба можеш пізнати спасіння,
якщо ніколи не вмер?

Трохи крові на скатертині,
трохи болю в очах твоїх.
Ми могли б утекти, як діти,
але краще — п’яні і живі.

Я знаю твій погляд,
бачив сто життів.
Але ти не знаєш мого —
і хай так буде.