Шляхи, що так і не зійшлись💔Гідне Прощання

Мудрість розставання без надривів 💙 у вірші #NadiiaArtiukh, образи тіні у пам'яті, слів що згоріли, шляхів що не зійшлись створюють атмосферу світлого смутку та зрілого прийняття кінця стосунків.
--
Читає Nataliia Bespalova
Відеоряд Оleksandr Krylov
--
Залиш мене у пам'яті, як тінь,
Що билася щодня об скроні болем.
Ми різні і однакові з тобою –
У спокої й мовчанні сновидінь.
Залиш собі той голос, що мовчав, –
Він бережливо тлів між сном і ранком.
А я – слова, що тішили світанки,
І вірші ті, що ти не дочитав.
Залиш відлуння спогадів і слів.
Залиш собі – що буде наймиліше.
Мені залиш ті міріади віршів,
І голос, що у віршах тих горів.
У пам'яті, у поглядах – читай –
По зорях, по кометах, сонця тіні –
Хоч іноді згадай в тому промінні.
Та не пиши. І серця не картай.
Словами, що згоріли між рядків,
Вертай у тишу – сип її камінням.
Крізь відстань, втому і туман осінній,
Ти ріжеш день, мов тисячі ножів.
Ти ділиш нас – на різні береги,
На сотні букв, що склались у "нічого",
На молитви, коли нема до кого,
На пазли, які нам не до снаги.
Тим іменем, що так і не назвав,
Залиш мене на серці днем буденним.
Хай дні і тижні пролетять шалено,
Ти вузол наш назавжди розв'язав.
Залишся за півкроку від жалю,
Де ніжність вже не дихає між нами,
Де серце вже не б'ється так нестямно,
Де так і не здійснилося "люблю".
У пам’яті – тонке й тремтке "колись".
Читай цю мапу по слідах мовчання.
Не повертайся в тінь недоказання,
Бо там шляхи, що так і не зійшлись.
Хай все мине, як листя із доріг, –
Без надривань, без пафосу пояснень.
Ми вміли бути поруч без привласнень,
Та жоден з нас нічого не зберіг
....
#українськапоезія #віршіукраїнською
#поезіяукраїнська #лірика
#душевнівірші #чуттєвапоезія #віршіпрожиття
#красаслова
#віршіпроЛюбов #поетичнадуша #українськеСлово