Голосіння, або про що насправді пісня Ой журавко журавко, й як це переплітається з народним баченням

Якщо дуже заглибитися у смисли й образи нашої культури , то часом звичні для нас пісні, традиції, дитячі казки набувають зовсім іншого значення.. Наприклад пісня «Ой журавко журавко».. Це обрядова народна пісня , можна віднести її до «Голосіння», тому що в ній оспівується батьками душа померлої дитини. Її оспівують й нарікають образом пташечки «Журавки», оспівують її переживання й свої, немов спілкуючись з її душею й нагадують «дочечці» що памятають її й сумують.. Про це ж саме і казка про кривеньку качечеку, яка в кінці пішла у вирій разом з іншими душами покинувши батьків. Такими казками наш народ передава знання про життя та смерть, й з дитячих років вчили діток кругообігу в природі, космічним явищам та законам природи, добра та зла.
Народні пісні прийшли до нас з дуже давніх часів, з них так багато можна дізнатися про життя, мудрість народу, сакральну суть самого буття.

Ось власне слова цієї пісні, це старий архівний запис:
Ой журавко журавко чого кричиш щоранку,
Ой як мені не кричать, як високо одлітать..
Ой високо ,високо , клен дерево од води..
Ой далеко далеко , отець з ненькой од мене,
Ой хоть вони далеко, та згадають легенько,
Тоді мене згадають, як обідать сідають,
Тоді мене спом'януть як ложечки розкладуть,
Одна лишня ложечка, ой де ж наша дочечка?...