Війна відібрала дім, але не памʼять: історія надазовської грекині у Києві

Історія Олександри Янієвої — це шлях втрати й віднайдення: дому, себе, голосу. Вона - нащадок надазовських греків із Донеччини, народу, що пройшов крізь переселення, репресії, війну та окупацію. Переїхавши до Києва, Саша продовжує плекати культуру предків — шиє традиційний одяг, вивчає урумську мову, зберігає памʼять про рідні степи та будує нову реальність, не втрачаючи звʼязку з корінням.

Надазовські греки (уруми і румеї) – нащадки кримських християн та автохтонний народ України, що має дві рідні мови - урумську та румейську. Урумська мова належить до тюркських мов, а румейська мова походить з середньовічної грецької мови. У 1778-1780 роках уряд російської імперії насильницьки виселив урумів та румеїв з Криму. Вже майже 250 років уруми і румеї компактно проживають у Надазов’ї — на півдні Донеччини, на північному узбережжі Азовського моря. Звідси й назва — надазовські греки.

У відео наведено субтитри новогрецькою мовою — однією з офіційних мов Європейського Союзу. Водночас важливо пам’ятати, що рідними для надазовських греків, автохтонного народу України, є дві інші мови — урумська та румейська. Урумська мова належить до тюркських мов, а румейська мова походить з середньовічної грецької мови.

“Генерації.Схід” підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи. Його зміст є виключною відповідальністю Агенції розвитку локальних медіа “АБО” і не обов’язково відображає позицію Європейського союзу.

Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
   / @svoicity