РКГ-3ЕМ

Ручна кумулятивна граната РКГ-3 (індекс ГРАУ – 57-Г-732) – радянська протитанкова граната направленої дії, призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами та бойовими машинами піхоти противника, а також для руйнування довгочасних і польових оборонних споруд.
Метання гранати проводиться з різних положень і тільки із укриття.

При влученні в ціль граната миттєво вибухає, струмінь газів високої щільності і температури пробиває броню бойової техніки та інші міцні перешкоди.

РКГ-3 розроблена для заміни протитанкових гранат РПГ-6 і РПГ-43.

В оригінальній РКГ-3, що була прийнята на озроєння у 1950 році, використовувався основний кумулятивний заряд зі сталевою гільзою, здатний пробити 125 мм катаної гомогенної броні при куті зустрічі до 30° до нормалі. У 1957 році у виробництво пішла вдосконалена РКГ-3М, що має кумулятивну воронку з мідною футеровкою і бронепробиття у 150 мм.

Наприкінці 1950х років були створені ще дві модифікації гранати – РКГ-3Е і РКГ-3ЕМ (індекс ГРАУ - 7Г1). Гранати отримали вдосконалену форму воронки. Бронепробиття РКГ-3Е (зі сталевою воронкою) – 170 мм, РКГ-3ЕМ (з мідною воронкою) – 220 мм.

У 1970-х роках гранати типу РКГ-3 в радянській армії замінила реактивна граната РПГ-18.