Крім того, що я священник, я не перестаю бути чоловіком

Дмитро з дитинства відчував своє покликання – служити Богу й людям. До повномасштабного вторгнення він був священником на Волині. Та коли російська орда ступила на українську землю, його віра набула нового виміру: на захист України й приєднався до лав Державної прикордонної служби.
Сьогодні Дмитро – боєць бригади ДПСУ «Форпост», позивний Кадило. Він пройшов шлях від кулеметника до командира відділення та розвідника, не раз дивлячись смерті в очі, виконуючи складні бойові завдання.
Та навіть на передовій, під обстрілами й у холодних окопах, він не перестає бути священником. Його слово – підтримка, його віра – опора для побратимів. Він не лише молиться – він діє. Бо глибоко переконаний: молитва без дії – мертва. Кожен українець має працювати на Перемогу на своєму фронті.
Боєць «Кадило» – символ мужності, віри й незламності. Він доводить: духовна сила і воїнська відвага можуть йти поруч у боротьбі за свободу.