Громадянська війна Цезаря. Частина IV. Битва при Диррахії

Збір на пікап для 411 об БпАК

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/ABKc2qhDis

💳Номер картки банки
5375 4112 1305 5473

Для участі в розіграші відправляй скріншот поповнення банки сюди: https://t.me/legatus_spqr

Стань спонсором каналу:    / @parabellum_ua  

Підтримай випуск нових відео донатом:
https://send.monobank.ua/jar/5y7vgUoLV3
5375 4112 2111 8735

Магазин мерча: https://spqr.fatline.biz

Музика з наших відео: https://share.epidemicsound.com/xk7k4...

Долучайся до нас в телеграмі: https://t.me/+EF5iDMDzHkg5ZDI0
Або в твітері:   / legatus_spqr   чи в BlueSky: https://bsky.app/profile/spqr.bsky.so...

Вже рік тривала війна між Цезарем та Помпеєм. На заході Цезарю вдалося провести вражаючу кампанію, яка дозволила йому майже безкровно взяти під контроль Іспанію та важливе портове місто Масілію. Але у легатів яких він відправив з різними дорученнями справи пішли не так добре.

Куріон з чотирма легіонами взяв під контроль Сицилію, але переправившись до північної Африки був розбитий об’єднаними силами помпеянців та нумідійського царя Юби. Куріон загинув сам та втратив майже ціле військо.

Гай Антоній, якому Цезар доручив тримати під контролем гірські перевали в Іллірії спочатку зіткнувся з масовим дезертирством, а згодом опинився в оточенні та був змушений капітулювати. Те що лишилось від когорт Антонія доєдналося до війська Помпея.

Цілий рік основні сили Помпея не вступали у війну. За підрахунками Цезаря за цей час Помпею вдалося набрати дев’ять повноцінних легіонів і довести розмір свого війська до вісімнадцяти легіонів. В розпорядженні Цезаря було лише одинадцять легіонів і то неповних.

Помпей налагодив інтендантську службу та логістику, а також зібрав під своє командування флоти з цілої Азії, а також розпорядився побудувати багато нових кораблів. Флот Помпея повністю контролював Адріатичне море, а його сухопутні сили – взяли під контроль гірські проходи в Іллірії. Незважаючи на свої перемоги Цезар опинився в небезпечному становищі, адже контрольовані ним Іспанія, Сицилія та Сардинія були під постійною загрозою нападу з північної Африки. Діяти треба було швидко та рішучо.

Основна квартира Помпея разом з логістичною базою знаходилась в Диррахії; сам він стояв у Фессалониці, його військо – в Піреї. Помпей мав намір розташувати війська на зимівля в Дирахії, Аполлонії та інших приморських містах, щоб не дати Цезарю вільно висадитись в Греції. Але найближчим часом він не очікував від Цезаря спроби перетнути Адріатику, адже настав сезон штормів. Основний флот Помпея, який налічував понад сто десять бойових кораблів знаходився в Коркирі під проводом Марка Кальпурнія Бібула. Узбережжя патрульовала лише невелика ескадра Децима Лелія з вісімнадцяти кораблів.

Цезар зібрав в Брундізії одинадцять легіонів та всю наявну кавалерію. Проте кораблів вистачало для переправи лише половини війська. Попри це він наважився на переправу. В січні сорок восьмого року до нашої ери кораблі Цезаря прослизнули повз патрулі помпеянців та переправили на протилежний берег Адріатики шість легіонів. Близько двадцяти тисяч піхотинців та шістсот вершників. Цезар одразу відправив кораблі назад за рештою війська.

Бібул, роздратований тим, що проґавив флот Цезаря цього разу був напоготові. Він перехопив флот на шляху до Брундізія та потопив всі кораблі цезаріанців. Цезар опинився відрізаним від Риму та оточений ворогами з усіх боків.

Цезар відправив полоненого помпеянця Вібулія Руфа з листом до Помпея в якому пропонував перемир'я, а сам швидким маршем рушив до найближчого міста – Орік. Висадка та маневри Цезаря були настільки блискавичними, що звістка про наближення війська Цезаря прибула одночасно з появою штандартів його війська на лінії обрію. Попри спротив помпеянського коменданта міста мешканці відчинили перед Цезарем ворота. Взявши Орік Цезар поспішив до Аполлоніі де історія повторилася. Мешканці не хотіли воювати з римлянами та здали місто без бою. Після цього багато навколишніх селищ та містечок, а незабаром і цілий Епір виказали лояльність Цезарю.

Помпей знаходився в Кандавії на шляху з Македонії до Аполлонії та Диррахія коли він отримав звістку про висадку Цезаря. Стурбований новиною він прискорив марш своєї армії з метою взяти під контроль важливі приморські міста, найважливішим з яких був Диррахій. Там були зосереджені основні запаси провіанту та спорядження для війська. Після взяття Аполлонії Цезар теж вирушив до Диррахія, але військо Помпея йшло маршем вдень і вночі без упину і опинилося біля Диррахія раніше за Цезаря.

Побачивши, що Помпей взяв під контроль Диррахій і що він має значну чисельну перевагу Цезар відступив за річку Апс до Аполлонії, щоб взяти під захист міста та селища, які підкорилися йому. Битва при Диррахіїї була неминуча.