Стоять покинуті в селі пусті хатини... / Красиві вірші

Повну версію цього вірша можна побачити на основному каналі
за посиланням ✍ https://cutt.ly/cPlqerb ✍

Стоять покинуті в селі, пусті хатини.
Заплакані дахи дощем рясним,
Давно забуті і невидимі стежини,
Похилений на стару вишню тин.

Чому так ранить душу тиша,
Життя старого фільму в кадрі,
І відчуття, що час тут зупинився,
Нікого тут не ждуть, нікому тут не раді.

В саду старому дикий хміль панує,
Нагнув дерева аж до самої землі,
Веранду лапами кремезними руйнує,
Вгризається у стіни цегляні.

Так хочеться цю плівку відмотати,
Щоб спрацювала тут машина часу,
Вернути всіх, хто народився й жив, до хати,
Щоб ожило усе і помінялося відразу.

З криниці воду набирає господиня,
Бабуся квітничок жоржин сапає,
З вікна дитяча пісня тихо лине,
Хазяїн з сином хмиз на віз складає.

Запахне борщ гарячий з пампушками,
Сім'я велика, дружна за столом,
І сад квітучий з солов'їними піснями,
Як жаль, що все це не тепер, давно...

Осиротіла та, любов'ю повна, хата,
Не загоряться вогники в вікні,
Не зустрічає на порозі з хлібом мати,
Лиш спогади, як той полинь, гіркі...

Автор: Таїсія Діброва

Красиві вірші
#життямкрізьрими #вірші #красивівірші #ніжнівірші #глибоківірші #душевнівірші #віршіпролюбов #віршіпрокохання #сумнівірші #віршіпро #зворушливівірші #новівірші #віршізізмістом #найкращівірші #топвірш #віршіукраїнською