F.Chopin – Waltz No.7 in C sharp minor (4/5)

Donation to the Channel:
PayPal - [email protected]
Підтримка каналу: картка (Приватбанк) - 5363542108429276
---
"1328-й день війна...
01.03.2022 я відкрив свій музичний фронт, на якому жодного дня не було паузи. Щоб допомагати світлу перемогти темряву, яка є супутником війни, продовжую щоденно ділитися вічною музикою у своєму виконанні.
Сьогодні – Вальс N°7 до дієз мінор Ф.Шопена.
Запис зроблений 10.11.2002 на моєму сольному концерті в Андріївській церкві.

Найвідоміший вальс Ф.Шопена – N°7 до дієз мінор. Він увійшов до мого 2-го музичного альбому "Мінор-2" (2002-й рік).
Фридерик Шопен (1810-1849) написав цей вальс у 37 років. Офіційно він присвячений його учениці, дочці банкіра Шарлотті де Ротшильд. Неофіційно – своєму першому коханню, яке для "польського Моцарта" (так його називали) не увінчалося успіхом, але надихнуло його на композиторську діяльність.
При цьому Шопен був найвеличнішим піаністом свого часу. Важко повірити, але щоб стати найкращим піаністом світу, зовсім необов'язково часто виступати перед публікою чи записувати свою гру у студії. Фридерику Шопену достатньо було лише одного (!) концерту, щоб про нього пішла слава, як про одного з двох найкращих піаністів світу. Таким вважали і його сучасника Ференца Ліста. 26.02.1832 відбувся перший виступ Шопена в Парижі та перший його великий сольний концерт. Серед глядачів був і Ференц Ліст, який високо оцінив гру 22-річного Фридерика та визнав його геніальним піаністом.
Шопен виступив перед публікою трохи більше 30-ти разів за 30 років своїх концертної діяльності. У 6-ти з них брав участь Ліст, який став другом Шопена.
Перший же невеликий виступ Шопена перед публікою відбувся у Варшаві, після чого був величезний резонанс. 8-річного Фридерика стали тоді називати "польським Моцартом".
Востаннє він виступив у лондонському Гілдхоллі 16-го листопада 1848-го року, зігравши кілька своїх етюдів на балі-маскараді, прибуток від якого був призначений для "Літературного товариства друзів Польщі". Шопен був уже дуже хворий. Він страждав від виснажливого кашлю, невралгії та набряку легень. Це навіть важко було назвати концертом, тому останній виступ одного з найбільших піаністів в історії пройшов майже непоміченим.
Щодо сили та витривалості, Фридерик Шопен ні за своїми фізичними параметрами (його зріст був 170 см і важив він лише 45 кг), ні за станом здоров'я не міг зрівнятися з Ференцем Лістом, якому присвятив низку своїх етюдів.
"Я хотів би вкрасти у нього його метод виконання моїх власних етюдів", написав якось Шопен німецькому піаністу та композитору Фердинанду фон Хіллеру (1811-1855).
Починаючи з ранніх концертів, критика хвалила його музичність, але нарікала на те, що звук фортепіано був таким слабким, що губився на тлі оркестру, розчинявся у великій залі. До цього потрібно додати, що Шопен сильно хвилювався перед виходом на сцену – французи називають це "le trac". Після одного зі своїх останніх виступів у Варшаві він написав своєму другові: "Ти не повіриш, якою мукою були для мене три дні перед моїм публічним виступом". Тому не здається дивним таке зізнання Шопена Лісту: "Грати концерти – не мій шлях. Я боюсь публіки. У мене задуха від усіх цих людей, які дихають у залі, мене паралізують їхні цікаві погляди. Я німію, бачачи це море чужих облич".
З нечисленних виступів Фридерика лише кілька увінчалися повним успіхом, причому на багатьох концертах Шопен грав разом з іншими музикантами. Він був дивним винятком із загального правила. Був видатним піаністом, котрий щиро не любив публічних виступів.
З дитячих років Фридерик мав одну особливість – він любив грати в темряві, особливо вночі. Сідаючи за фортепіано, він неодмінно гасив свічки. Тільки так хлопчик міг налаштуватися на потрібний лад. Цю звичку він проніс через усе життя. Навіть граючи в гостях, Шопен просив погасити світло у кімнаті.
А ось відгуки трьох музикантів та композиторів про гру Шопена:
1) Хіллер – "Гра Шопена залишиться в моїй душі до мого останнього подиху... Він грав так самозабутньо, як ніякий інший музикант, якого мені доводилося чути... Вся буденна суєта зникала – це було як спалах метеорита, що зачаровує нас своєю нерозгаданою таємницею";
2) Берліоз – "Як інтерпретатор і композитор Шопен був єдиним у своєму роді, не схожим на жодного відомого мені музиканта";
3) Ліст – "Такого поетичного темпераменту, як у Шопена, ніколи раніше не існувало, принаймні я ніколи не чув такої ніжної та витонченої гри. Звук, хоч і тихий, був вищим за будь-яку критику, і хоча гра Шопена не була занадто гучною і не пасувала для концертного залу, вона все ж таки була досконалою".

Мій фронт – музичний. Головна зброя – музика. Девіз незмінний: ПОКИ БАХАЮТЬ СНАРЯДИ ЗА ВІКНОМ, БУДУ У ВІДПОВІДЬ БАХАТИ БАХОМ та іншими композиторами.
Ще на день ми стали ближче до мирного життя у нашій країні.
Тримаймося, Україно! Обов'язково переможемо, бо ми того варті!!!"
(Ігор Завадський, 13.10.2025)
---
#Chopin #IgorZavadsky #Accordion #ClassicalMusic #Waltz #LivePerformance #Kyiv #StAndrewsChurch #Virtuoso #chopinwaltz