А знаєш, то було жорстоко, And you know, it was cruel

А знаєш, то було жорстоко,
Як кригой плам'я загасити.
Та як навчивши плавати, - втопить.
Зібравши всі осколки в купу,
Замість склеїти, ще на дрібніше,
Вщент, їх ступой подавить.
Не знаю що ще тут казати,
І чи можливо висловити біль.
Та чи потрібно, вакум, пусто все.
Дістало, досить вже, піду.
Ненавидіти тебе!? Ні ніяк.
Та і любов моя ну точно не для тебе.
Жорстокість, то все не про мене,
Тобі ж бажаю я пізнати
звичайної людської доброти.

And you know, it was cruel
How to put out a fire with ice.
But after learning to swim, you will drown.
Having collected all the fragments in a pile,
Instead of gluing, even smaller,
In fact, they will be crushed by the stupoi.
I don't know what else to say here
And is it possible to express pain.
Is it necessary, vacuum, everything is empty.
Enough, enough already, I'll go.
Hate you!? No way.
But my love is definitely not for you.
Cruelty is not all about me
I want to get to know you
ordinary human kindness.

31 12 23 00. 30