ГОРИ...ВІР....

Гори…у пеклі чи власною справою.
Далеко, у тривимірних просторах невизначеності.
Обв'яжися гепардовими стрічками зі шкіри
І подайся до левів, приборкавши ноти неуважності.
Гримай на лють і у тиші,
Серед глухої смерті і вірної нечисті – вдихай спокій.
Притримай себе і коней, усвідом свою суть.
І зникни у безпам’ятних ріках і простоті глибокій.
Живи моментом і життям серед тисяч
Безглузь, що вкарбовуються у вічність.
Не смій грітися у турботи берегів,
І вкладати благання у рамки й логічність.
Краєм долі порви, крадькома, пару лез,
Що гіркотою на солод твоєї душі заточені.
Врости гідною переправою для загублених душ,
Що із мірою зла у великі світа заручені.
Не шкодуй, не бідуй, не пливи і не потопай.
Вір у себе, життя і людей, світло, рай.

Автор: я.