МОСКОВІЯ ЦЕ НЕ РУСЬ: ПОГЛЯД З КАЗАХСТАНУ

❗️❗️❗️ ЩЕ ОДИН УДАР ПІД ДИХ 🤜 МОСКОВСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ 🤛
⚡️ПІдписуйтесь на Repostus:    / @repostus  
🔥 Станьте спонсором каналу:    / @repostus  
⚡️ Підтримайте канал на Patreon:   / hrendyabliki  
(історичний контент, створений з освітніми цілями, education, educational content, historical content)
У радянські часи, коли академічна наука була обкладена партійними догмами, а міфи про велич російської культури служили державною ідеологією, з'явилася людина, родом з Алмати, яка змогла покласти на лопатки всю російську історіографію. А ще кажуть, що один у полі не воїн. Ще й як воїн, особливо якщо це гордий син свого народу. Іноді достатньо всього однієї людини, щоб перевернути цілу науку.
Він здійснив те, що не вдавалося ні академікам, ні західним дослідникам, ні радянським дисидентам. Без гучних заяв ця людина самотужки поставила під сумнів всю систему російської історіографії. Його сміливість оголила брехню, на якій десятиліттями, якщо не століттями будувалася культурна ідентичність Росії. Радянські академіки не очікували такого підступу. Ця людина зробила те, що здавалося неможливим: зруйнувала єкатерининсько-карамзінсько-радянську картину історії, де Московія, вкравши ім'я Русі, постає виключно слов'янською землею, що претендує на чистоту своїх коренів та незалежність від впливів інших культур, особливо тюркських народів.
Міфи, які століттями підживлювали уявлення про російську культуру як про щось споконвічно слов'янське, унікальне та недоторкане, виявилися зруйнованими. Російська радянська історіографія почала тріщати по швах, змусивши академіків та чиновників у паніці шукати способи зберегти обличчя. І, звісно ж, почалося цькування і спроби заткнути рот людині, яка наважилася зазіхнути на святе.
Але як йому вдалося зробити те, на що не наважувалися найвпливовіші уми? Його шлях — не лише історія про наукову перемогу. Це розповідь про те, як знання перетворюється на наймогутнішу зброю проти ненависної та жорстокої імперії. Як же звуть цю людину і як саме вона поклала на лопатки офіційну російську історіографію? Зараз ви про все дізнаєтесь. Дивіться відео:    • МОСКОВІЯ ЦЕ НЕ РУСЬ: ПОГЛЯД З КАЗАХСТАНУ  

Далі СПОЙЛЕР:
.
.
.
.
.
Книга казахскького автора під назвою «Аз і Я» зачепила найболючіші струни радянської історіографії. У ній Олжас Сулейменов розглядає історію через призму тюрксько-слов'янських взаємодій, оголюючи численні запозичення та культурні зв'язки, які офіційна наука воліла ігнорувати. Він показав, що корені так званої «чистої» російської культури насправді глибоко переплетені з тюркськими елементами, і що багато елементів, які вважалися споконвічно російськими, слов'янськими, насправді є результатом багатовікового культурного обміну не зі слов'янськими, а з тюркськими народами.
Але як саме Сулейменов це зробив? А ось як: у своїй книзі він розібрав на молекули головний пам'ятник "давньоруської" писемності і дійшов невтішного для офіційної російської історії висновку — «Слово о полку Ігоревім» (про нього мова) — це не монолітний споконвічно слов'янський епос, а багатошаровий текст, у якому є величезні тюркські впливи. Простіше кажучи, "Слово..." написане не давньоруською мовою, а жахливим тюрксько-слов'янським суржиком.
Сулейменов довів, що Московія, привласнивши собі ім'я Русі, ніколи не була тією самобутньою і слов'янською державою, якою її намагалися виставити російські історики. Насправді Московія була змушена жити за рахунок запозичень і культурного обміну з сусідами, особливо з тюркськими народами, від яких вона ввібрала чимало ключових елементів своєї культури. Ця правда стала нищівним ударом по міфу про слов'янську "чистоту" і винятковість Московії, міфу, який десятиліттями проповідувався як основа її ідентичності.