Сліди || kryzhana || Ukrainian Post-Punk || Darkwave (Official Audio)

ТЕКСТ ПІСНІ:

Холодне сонце б'є крізь скло,
Кімната темна, ніби вночі.
Твоя сорочка охолола давно,
На ній ще мокрі сльози дівочі.

Я прокидаюсь в тиші і мої очі
Без надії дивляться на двері.
Твій голос досі у голові,
Немов щось померло у мені.

Ми вчимося дихати пилом,
І ховати обличчя від сонця.
На шляху нас чекають могили,
Та не видно їх з кухні віконця.

А на кухні – розмови, холодні, як сталь,
Про тих, хто лишив по собі лиш сліди.
«Ти чув? Він пропав». «А мені його жаль».
Секунда мовчання. Ковток води.

І кожне ім'я – це розбитий кришталь,
Що ріже долоні і серце.
Ми ставимо крапку, ховаєм печаль,
Якщо пощастить, то ховаєм і тебе....

Застиглі обличчя в янтарі,
Ім'я твоє – просто рядки на стіні.
Особисті прикмети – лиш попіл і дим,
Ти став для системи непотрібним, чужим.

Старі фотографії – гострі ножі,
Там сонце сміється і всі ще живі.
А зараз реальність – бетон і граніт,
І твій силует в далечі мерехтить.

Ми вчимося дихати пилом,
І ховати обличчя від сонця.
На шляху нас чекають могили,
Та не видно їх з кухні віконця.

А на кухні – розмови, холодні, як сталь,
Про тих, хто лишив по собі лиш сліди.
«Ти чув? Він пропав». «А мені його жаль».
Секунда мовчання. Ковток води.

І кожне ім'я – це розбитий кришталь,
Що ріже долоні і серце.
Ми ставимо крапку, ховаєм печаль,
Якщо пощастить, то ховаєм і тебе...

Ти не цифра у звітах сухих.
Не сторінка у планах нудних.
Борися, живи й себе не згуби.
Бо чекають вдома тебе ще з зими.

А на кухні – розмови, холодні, як сталь...
Про тих, хто лишив... тільки сліди.
Тільки сліди.
«Ти чув? Він пропав». «А мені його жаль».
Секунда мовчання.
Ковток води

Лише сліди...
Тільки сліди...