Історія Новорічних прикрас

Дане відео відкриває рубрику "Таємниці забутих речей"
Історія ялинкових прикрас в Україні пройшла шлях від солом’яних оберегів до скляних витворів мистецтва.

​Еволюція українських прикрас
​Дохристиянські часи та Дідух: До появи ялинки головним символом був Дідух — сніп із пшениці чи жита, що символізував дух предків та врожай. Оселі також прикрашали «павуками» (солом’яними конструкціями) та «голубами» з паперу чи яєчної шкаралупи.


​XIX століття (Поява ялинки): Традиція ставити дерево прийшла з Європи (спершу в Одесу в 1811 році). Першими прикрасами були їстівні речі: яблука, горіхи, медяники та свічки. Згодом з’явилися іграшки з вати, картону та перше «ялинкове намисто» зі скла.


​Радянський період: У 1920-х роках ялинку заборонили як «релігійний пережиток», але в 1935 році вона повернулася вже як новорічна. Символіку змінили: замість зірки Давида — червона п'ятикутна зірка, замість янголів — фігурки космонавтів, піонерів та кукурудзи.

​Сучасність: Сьогодні Україна повертається до автентики. Популярними стали іграшки з соломи, дерева, кераміки та прикраси з етнічними орнаментами (тризуби, вишиванки).