«Серце сина» - Наталка Криничанка (пісня присвячена Ігорю Білозіру)

Вірш «Серце сина» поетеса Анна Канич написала до 50-річчя від дня народження українського композитора, естрадного співака, автора пісень, лідера вокально-інструментального ансамблю «Ватра», Народного артиста України Ігоря Білозіра, який, на превеликий жаль, помер у 45 років внаслідок побиття його російськими шовіністами.

Згодом цей вірш поклала на музику і виконала Наталка Криничанка.

Українська поетеса-піснярка, педагог, заслужений діяч мистецтв України Анна Канич підтримувала добрі відносини з композитором Ігорем Білозіром. Зокрема, у творчій співпраці вони створили композицію «Моя зоря», пісні «Музика пливе», «Голубий сніг» та інші.

Пісня "Серце сина" дуже актуальна в наш час і її присвячують всім захисникам України.


Ніжні звуки цвіту пелюстками
Сріблом снігу устеляють світ.
Білий лебідь закружляв над нами
Чи калина ронить білий цвіт.

Це не лебідь і не цвіт калини,
І не звуки, навіть не слова.
Серце сина, сина України
В кожнім звуку пісні ожива

Ніжні звуки, мов проміння сонця,
Зігрівають душі матерів.
У світлицю в рідне їх віконце
Ллється щирий солов’їний спів.

Це не промінь, не спів солов’їний
І не звуки, навіть не слова.
Серце сина, сина України
В кожнім звуку пісні ожива.

Лине пісня, славі батьків вірна,
Ой не ллється – б’є мов джерело.
Та свавільна, горда, непокірна,
Та в якої зради не було.

Не джерельце, не спів солов’їний
І не звуки, навіть не слова.

Серце сина, сина України
В кожнім звуку пісні ожива.

© Анна Канич