«Динамо» — «Полісся» — 3:0. Післяматчева прес-конференція.

У неділю, 21 квітня, у матчі 25-го туру чемпіонату України київське «Динамо» з рахунком 3:0 обіграло житомирське «Полісся». Зустріч проходила в Києві на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського. До вашої уваги післяматчева прес-конференція тренерів команд.
Олександр ШОВКОВСЬКИЙ, головний тренер «Динамо»:

— Вітаю вболівальників «Динамо» з перемогою. Дякую нашим захисникам і захисницям за можливість проводити такі матчі, за можливість проводити чемпіонат України.

Ми здобули важливі три очки і йдемо далі, рухаємося далі. Для нас нічого не закінчено. На кожну гру ми зараз налаштовуємося, як на фінал.

— Що не вдалося виконати із задуманого?

— Я завжди прагну, щоб команда максимально виконувала наші домовленості, щоб вона тактично правильно перебудовувалася, щоб хлопці технічно правильно виконували дії. Однак цей процес досконалим бути не може — завжди є моменти, які можна і потрібно покращувати.

Але сьогодні нам багато чого вдавалося. Вдячний хлопцям за ставлення, мотивацію, дисципліну, яку вони показували впродовж усієї гри. Це приємні моменти, які дозволяють отримувати задоволення від роботи, яку виконуєш.

Тому я подякував хлопцям за гру. Завтра в нас вихідний день. Як ви знаєте, ми зараз перебуваємо в дуже насиченому графіку. Ті хлопці, які сьогодні не брали участь у грі або виходили на заміну, проведуть невелику бігову роботу, але загалом день буде вихідним. А післязавтра ми всі зберемося на нашій базі і приступимо до підготовки до наступного матчу.
— Чи налаштовувалися ви на цей матч, відштовхуючись від результату поєдинку з «Поліссям» у першому колі (2:3)?

— Те, що сталося в минулому, те сталося, і нас не цікавить. Ми завжди готуємося до матчу виходячи з тактичних дій суперника, від його переміщень, організації гри (як в атаці, так і в обороні), від того, як ця команда підходить до виконання стандартних положень. Тільки з цього погляду ми розглядаємо підготовку до матчу з окремо взятим суперником. Те, що було — це історія, яка залишиться з нами, хочемо ми того, чи ні: ми не можемо дивитися в минуле і переживати те, що було, ми хочемо дивитися вперед і думати про своє майбутнє.

— Яка ситуація з Бражком?

— Як я вже говорив, він захворів. Поки що Володимир ще навіть не приступив до тренувань. Сподіваюся, з вівторка він почне працювати. Поки що не знаю, в якому режимі — індивідуально, чи в загальній групі. Подивимося. Бігти вперед немає сенсу.