"Доми": історія Уляни Горбачевської. Відеоцикл "Українські жінки: мисткині"

Уляна Горбачевська – співачка, режисерка, дослідниця автентичного співу, авторка Опери-міфу «Ukraine – Terra Incognita», проєкту «Коло Раю» та інших мистецьких явищ.

Цикл відео «Українські жінки: мисткині» у поетичній формі передає почуття українських співачок, які стали волонтерками після повномасштабного вторгнення: їхні переживання війни, намагання зібратися і творити далі, щоб підтримати своїх людей та розповісти світові як ми живемо зараз.

Учасниці проєкту #ВолонтеркиUA, відновлюють своє життя і повертаються до творчості, записуючи пісні на чуттєву поезію.

Героїнями та співавторками відеоциклу є: Софія Лешишак, Катерина Смірнова, Уляна Горбачевська, Яся Саєнко, Марія Олійник та Ольга Баландюх.

Окрім документації досвіду українських жінок, відеоцикл має на меті також підтримати інших мисткинь, котрі переживають творчу кризу, емоційне вигорання та не можуть продовжити діяльність, якою займалися до повномасштабного вторгнення.

Також дивіться ексклюзивне інтерв'ю з Уляною:    • Творити в час війни: Уляна Горбачевська. Р...  


* *
«Доми»
Що дає сили людині, котра довго з любов’ю будувала свій Дім і бачить його зруйнованим, знов відбудувати його?

Про це поетично-документальне відео до пісні Уляни та її колективу на текст Сергія Жадана «Як ми будували свої доми?». Воно про поняття Дому, його руйнування та відбудови, з якими зіштовхнулися зараз мільйони українців. Про відстоювання права жити на своїй землі.

Уляна – одна з найпотужніших постатей в українській культурі, котра не тільки глибоко досліджує народні пісні, але й проносить їх в сьогодення, навчаючи автентичного співу та поєднуючи давню традицію з сучасним мистецтвом.


Разом з командою YMCA Lviv Уляна, як авторка та режисерка змогла витворити сучасну українську Опери-міф «Ukraine – Terra Incognita», присвячену співаку і воїну Василеві Сліпаку.

Із повномасштабним вторгненням росіян мрії про світові гастролі опери-міфу було знищено, частина команди пішла на фронт, а українська культура разом із самими українцями опинились перед загрозою смерті. Уляна, як і сотні інших мисткинь всі свої виступи спрямувала на збори коштів для ЗСУ. Як і тисячі українських жінок, вона балансує між надією і відчаєм, відчуває біль своїх співвітчизників і руйнування рідної землі…Це ілюструють матеріали з пошкодженої стихією новобудови Уляни в селі на Львівщині та зі зруйнованих війною сіл Чернігівщини.

Витримати їй допомагає справа, якій вона присвятила своє життя – пророщування давніх пісень у сучасність. Завдяки проєкту #ВолонтеркиЛьвів Уляна може проводити співочі тренінги для інших волонтерок, допомагаючи і їм, і собі. Давати знання молодим творцям і відчувати їхню підтримку.

На цьому відео Уляна зі своїм «Horbachevska Septet» поєднує народний спів із сучасною поезією Сергія Жадана, щоб створити пісню про відбудову нашого спільного Дому.

* *
Як ми будували свої доми?
Коли стоїш під небесами зими,
і небеса розвертаються й відпливають геть,
розумієш, що жити потрібно там, де тебе не лякає смерть.
Будуй стіни з водоростей і трави,
рий вовчі ями й рови.
Звикай жити разом з усіма день при дні.
Батьківщина – це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.
Клади камінь при камені, будуй свій дім,
на глині, на чорноземі твердім,
вибирай у землі з кишень вугілля й сіль.
Кожен повинен мати дах для поминків і весіль.
Потрібно мати місце, якого буде шкода.
Вода чогось варта, якщо це питна вода.
Коли справді шукаєш винних, то це не ми.
Все життя ми будували свої доми.
Брила до брили, цвях по цвяху, стіна до стіни.
Якщо можеш мене спинити, ну то спини.
Але якщо хочеш, щоби мене тут не було,
доведеться крім мене забрати й моє житло.
Поближче до сонця, подалі від пустоти.
Дерева будуть рости, діти будуть рости.
На тютюновому листі виступає роса.
Ми будували так, ніби вивершували небеса.
Мов упорядковували висоту.
Ніби словами наповнювали мову пусту.
Ніби повертали речам імена.
До брили брила, по цвяху цвях, до стіни стіна.
Голос сильним дається для співу, слабким для молитов.
Мова зникає, коли нею не говориться про любов.
Ночі не мають сенсу без темноти.
Світи наді мною, чорне сонце, світи.

(Сергій Жадан)

***
Фільм виготовлено у рамках проєкту #ВолонтеркиUA, що реалізує YMCA Lviv за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Вміст цього фільму є авторською позицією, тому не обовʼязково відображає погляди Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги (WPHF) та структури ООН Жінки в Україні.