Заздрість — гріх, який з’їдає тебе зсередини / 7 смертних гріхів

Заздрість — це найтихіший із усіх смертних гріхів, але, мабуть, найтоксичніший. Вона не кричить і не нищить одразу — вона точить зсередини, як іржа метал. Людина, охоплена заздрістю, не здатна тішитися власним життям, бо постійно дивиться на чуже. У християнстві цей гріх вважався одним із найнебезпечніших, адже заздрість не дає людині спокою, породжує ненависть і стає джерелом конфліктів. Папа Урбан VI — яскравий приклад того, як заздрість може розколоти цілу інституцію. Його неприйняття критики й ревниве ставлення до влади стали однією з причин Західної схизми, коли католицька церква розділилася на кількох «пап» одночасно. У культурі цей гріх уособлює Сальєрі — людина, яку поглинуло чуже визнання настільки, що вона втратила власний спокій. А в українській політиці заздрість часто проявляється у тих, хто не здатен пережити чужий успіх. Вона штовхає на спроби принизити, дискредитувати, довести, що «ніхто не гірший». І поки інші працюють, заздрісник шукає, кому б завадити. Заздрість не дає перемог, лише внутрішнє гниття — емоційний токсин, який вбиває радість швидше, ніж будь-який інший гріх.

#заздрість
#7смертнихгріхів
#релігія