Горы в Джйотише — горная Граха, горская Бхава, гористый Раши, Накшатра гор/горцев. Брихат-Самхита.

Гори та Джйотіш — Граха, Раші, Накшатра. Бріхат-Самхіта.

Гірські/верховинські/гірничі Грахи:
Сурйа керує: горою, насінням, деревом, золотом, правителями ... ☛ 16˸4.
Якщо Шані затьмарений, ⇒ постраждають шахтарі, гірці, гірські люди / жителі гір. ☛ 5˸68.
Буддха керує: гірниками, горянами, тролями, ... . ☛ 16˸17.
Раху керує: гірськими вершинами, … . ☛ 16˸35.
Кету керує: гірськими фортецями, укріпленими та скритими містами ... ☛ 16˸38.

Накшатри гір/горян:
15˸2. Рохіні належать: стійкі тримачі обітниці/аскези, торговці, стабільні королі/правителі, Йогіни (, бики, землероби, гори, люди влади, … .
15˸8. Магхі належать: люди з надійними сховищами, горяни, віддані старійшинам/старшим і Пітрі (праотцям/предкам), торговці, стійкі герої, місцями предків …

Гора як «величний вигляд і місце розташування» = Сурйа;
Гори як «нерухомий/стримувальний ландшафт» = Шані;
Гора як «вершина амбіцій/досягнень» = Мангала;
Гори як «кордони» та «зв’язки/шляхи» = Буддха.

Сурйа – гора як «величний вид/пейзаж та центр ландшафту». Сурйа – сила існування, високої влади чи правителя, ⇒ велична гора, що домінує. Роль Сурйі як величі, верховної влади відображена в образі вершини гори.

Шані – гори як «стабільний/стійкий ландшафт». Шані — це витривалість, утримання, нерухомість/стабільність; ⇒ гори розмежують і витримують тривалий час, є стійкими і розділяють/обмежують.

Мангала – гора як «вершина амбіцій/досягнень». Мангала – це Сила волі, мотивації і амбіцій, проникнення, дій, прагнень. Вершина досягнень = вершина гори. Прагнення цілі, завоювання дає мотивованість, рішучість і рух. Альпінізм (сходження на важкодоступні вершини гір).

Буддха – гори як поділи та зв’язки/шляхи з’єднання, комунікації. Буддха відповідає за шляхи, обмін, інтелект, пристосовуваність. Гори дають зв’язки між територіями/країнами, сполучні ланки. Такі гори – шляхи для обмінів, комерції, комунікацій, передачі інформації.

Усеосяжне розуміння Грах показує глибину Джйотішу.

~~~

Горы в Джйотише — Граха, Бхава, Раши, Накшатра. Брихат-Самхита.

Горная Граха:
Сурья управляет: горой, местностью горы, семенами, золотом, правителями ... ☛ 16˸4.
Если Шани затмевается, ⇒ пострадают шахтеры, горцы, горные люди (жители гор). ☛ 5˸68.
Буддха управляет: горняками, горцами, троллями ... ☛ 16˸17.
Раху управляет: горными вершинами, ... . ☛ 16˸34.
Кету управляет: горными крепостями, укрепленными и скрытыми городами ... ☛ 16˸38.

Накшатра гор/горцев:
Шлока 15˸2. Рохини: стойкие держатели обета/аскезы, торговцы, стабильные правители, Йогины (наблюдатели), быки, земледельцы, горы, люди власти, ...
Шлока 15˸8. Магха: надёжные хранилища, горцы, преданные старейшинам/старшим и Питри (праотцам/предкам), торговцы, стойкие герои, места духов предков / сакральности...

Гора как «величественный вид и местоположение» = Сурья;
Горы как «неподвижный/ограничивающий ландшафт» = Шани;
Гора как «вершина амбиций/достижений» = Мангала;
Горы как «границы/пределы» и «связи/соединения/пути» = Буддха.

Сурья – гора как «величественный вид и центр». Сурья – сила существования, верховной власти, правителя, величия, ⇒ подобно величественной и доминирующей горе.

Шани – горы как «стабильный/устойчивый/удерживающий ландшафт». Шани – это выносливость, удержание (сдерживание) и неподвижность/стабильность; ⇒ горы выдерживают длительное время. Качества Шани – это разграничение, неизбежность; ⇒ горы устойчивы и разделяют / разграничивают / ограничивают.

Мангала – гора как «вершина амбиций/достижений». Мангала – это Карака («носитель») воли, мотивации и амбиций, проникновения, действий и стремлений. Т.ч., Мангала указывает на восхождение к вершине достижений, ⇒ вершина горы. Также Мангала символизирует амбиции как стремление к цели, как завоевания и победы. Качества (Каракатвы) Мангалы – это мотивированность и амбициозность, решительность и движение к целям. Альпинизм (восхождение на труднодоступные горные вершины).

Буддха – горы как разделения/дискриминации и связи/пути соединения». Буддха отвечает за пути, обмен, коммуникации, интеллект и адаптивность (приспособляемость). Горы дают связи между различными территориями/странами; они являются связующим звеном. Значение (Каракатвы) Буддхи – это горы как пути/маршруты для обменов, в частности коммерции, обмена валют, для коммуникаций, передачи информации.

Разные проявления Грах дают интерпретации понятия «гора» в Джйотише и сущностное понимание значений. Это показывает глубину Ведической астрологии.

книга Брихат-Самхита, автор Вараха-Михира:
https://books.google.com/books/about?...
https://jyotisha.net/?p=7512
https://vedavrat.org/?p=26627
книга Бріхат-Самхіта — українською мовою:
https://books.google.com/books/about?...
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=13355

‣ Автор — #АнтінКузнецов :
‪@vedavrata‬

‣ #ШколаВедаврата :
https://vedavrat.org
‪@VedavratOrg‬

‣ Поддержать нас через МоноБанк/GooglePay:
https://send.monobank.ua/jar/6zt4VnsLyU

~~~
(((samhita002-гора-горы-_-obs0-27хв08с-2025-09-19))) samhita-002