Джозеф Макелрой. Роман-поле. Складність. Твір як текст; текст як твір | Максим Нестелєєв

Сьома розповідь дослідника американської літератури Максима Нестелєєва з циклу «В лабіринтах американського постмодернізму: література», записана для проєкту «Тижня» «Skovoroda auditorium».

Джозеф Макелрой (нар. 1930) — автор так званої «складної прози» (найвище досягнення — роман «Жінки і чоловіки»), який розтлумачує своє ставлення до просторового аспекту художньої творчості й того, чому наука стає головним постачальником метафор для письменників другої половини ХХ століття.

Однак письменник наголошує на тому, що ніколи не пише про науку (навіть у романі «Плюс»), і його книжки «про суспільне життя і зародкові самотності, про жінок і чоловіків, які зростають нарізно і разом».

Ріст у його романах – це не метафоричне зростання, а розвиток функціональної мови, функціональних відповідностей: «Якщо мова це наче тіло, то зростання кожного – це один ріст, зростання знання». Автор вигадав новий жанр у постмодерній літературі, роман-поле, який суттєво відрізняється від звичних жанрових різновидів.

«Лабіринти американського постмодернізму. Книга І» - https://bit.ly/3lTQMcD
«Лабіринти американського постмодернізму. Книга ІІ» - https://bit.ly/42QjtrG
«Бомба» - https://bit.ly/447z86k