Спуск на Аркону (Грем Макніл) Warhammer 40 000

Вони падають, як палаючі сльози в небесах Аркони. Ешелон із п'яти капсул у шаховому порядку. Надто точно, щоб виглядало природно, надто швидко, щоб було випадковістю. Вони пройшли тропосферу в блиску зойків атмосфери, залишаючи після себе слід.
Огидні істоти, що наповнили неприступний форпост Гірський Шпиль, повернули свої лисі голови до неба. Темні очі, що блищали, як ягоди полірованого граната, відбивали змучене небо та вогняні сліди.
Ріжучі постріли вогню з веж форпосту прорвали рій, розриваючи істот зсередини або відриваючи не природно зчленовані кінцівки від глянцевих панцирів. Шестичленні тіла істот вкриті пластинчастим хітином мокрі від абсолютно смертельного слизу, що виділявся. Вони зашипіли і оголили ікла на фігури, що наближалися, не знаючи, хто вони, але відчуваючи на глибокому інстинктивному рівні небезпеку.
З неприродною синхронністю, рій розділився на дві частини . Половина продовжила наступ на заставу, дряпали стіни і ворота з жахливим голодом. Величезні воїни стояли навпроти них, в обладунках із малинового і синього кобальту, нефриту і зимових морозів. Їх плечі були вкриті різними символами, кожен з яких належав до легендарного ордену. Вони боролися з ланцюговими мечами і громіздкою вогнепальною зброєю , з якої вилітають постріли смерті.
Інша частина рою розосередилася, лавіюючи між тілами з вражаючою спритністю , щоб зустріти нову загрозу з стікаючими слиною іклами і серпоподібними кігтями.
Перша із вогняних сліз прорвалася крізь низькі хмари з виттям зміщеного повітря. Полум'я атмосферного входу випалювало обшивку корпусу, але синій кобальт броні з перловим кольором, перлів Ultima можна було бачити крізь полум'я.
В останні секунди перед ударом, виття ракетних прискорювачів вивільнялося з його дна. Вишнево-червоний висип хімічного вогню плавив каміння, а удар був як молот богів. Чудовиська були розкидані по землі силою удару капсули об землю.
Друга вогняна капсула вдарила вниз по схилу з грозовим гуркотом металу об камінь. Це звучало , наче величезний тягач врізався в скелю на шаленій швидкості. Третя приземлилася. Потім четверта , а потім вся решта.
Кожен удар подібний вогняним списам світла , посланим з небес.
Можливо, розгніваний бог скинув їх.
Але вони несли янголів.
Вархаммер 40 000.


Все, що було є або буде написано,
десь та колись, було, є або буде.
Всесвіт Безкінечний!

Группа в Телеграм
https://t.me/audio_fantasy

Patreon
https://www.patreon.com/user?u=52159113
Приват
5169 3600 0948 8028
Моно
5375 4114 0579 1661