Сучасні світові альтернативні методики у традиційних приватних школах. Це можливо?

Сучасні світові альтернативні методики у традиційних приватних школах. Це можливо? І якщо так, то як саме це зробити?
Це і буде темою нашої зустрічі.

Цікаво? То підпишіться, бо цікавого у мене багато, як того досвіду.

Отже, тридцять років тому у мене несподівано зʼявилась можливість досить грунтовно познайомитися з вальдорфською педагогікою.
От про неї сьогодні і піде мова.

Вальдорфську педагогіку можна сміливо назвати амбасадором справжнього індивідуального підходу до розвитку дитини.
Спробую розповісти про цей унікальний метод простими словами.
Але спочатку трохи історії.
У другій половині 19 століття Європу захопили свіжі думки про свободу людини, про її призначення та її внутрішній потенціал.
Рудольф Штайнер, філософ ідеалістичного напрямку, зробив, як Ісус Христос, головне - пішов в народ і почав розповідати про своє розуміння ідеї циклічності та взаємоповʼязанності процесу розвитку природи взагалі і людини в ній.
Доречі він багато розмовляв на тему Бога, тому майже всі світові конфесії не досить добре відгукуються про нього.
Але, попри все «ходив в народ» Рудольф Штайнер якісно!
Для порівняння: літературна спадщина В. Леніна 73 томи, а Рудольф Штайнера - майже триста!
Останній теж дуже багато подорожує і виступає всюди, де його готові слухати.
Одного разу робочі табачної фабрики Valdorf Astoria, що в німецькому місті Штутгарт запитали у метра: яким чином нам виховувати своїх дітей з огляду на вашу філософію?
Саме так і народилася вальдофська педагогіка.
Головна ідея - дати можливість дитині розвиватися, ґрунтуючись виключно на внутрішньому резерві, на особистих вподобаннях, бажаннях, можливостях і талантах.

Весь світ дитини створюється навколо ідеї природовідповідності. І це не тільки про шишки та камінчики. Це про внутрішне, глибинне розуміння єдності людини і природи, їх взаємозалежності.
І саме тут грунтується дійсна ідея індивідуальності в навчанні, яку так активно просуває, але краще сказати рекламує наша освіта.

В основу педагогіки покладено теорію про темпераменти, які і є відображенням глибинної сутності дитини.
Згідно вальдорфської педагогіки, починаючи з шести років, у дитини остаточно виявояється перевага одного з чотирьох типів особистого темпераменту.
Я розумію що мене слухають професіонали, тому про цю теорію дуже-дуже коротенько…
Отже, існує чотири типи темпераменту:
Холерик, Сангвінік, Флегматик та Меланхолік.
Насправді кожного з представників цих темпераментів легко впізнати квіти по зовнішнім ознакам: поставі, манері рухатися, говорити, навіть, не дивуйтеся, по збитості підошви на взутті)
А саме…
Холерик - активний, невгамовний, як кажуть «шило в попі». Це все через те, що енергія, яка рухає цією дитиною, шукає вихід. Це як маленький вулканчик. Або дайте йому справу, або матимете несанкціонований викид енергії. Зовнішньо холерики фундаментальні. Така собі, доказуюча свою правоту, впевнена хода, тому на підошві завжди збита пʼята. Дуже активний на уроках, вправно і завзято виконує завдання одним з перших і… одразу починає «допомагати» іншим.

Сангвінік у мене асоціюється з янголятком- ніжний, тендітний, повітряний. Такий же вигляд - лагідний та милий. Ходить, наступаючи на носочки і тому враження, що трохи підстрибує і прям зараз полетить.
Головна проблема сангвініка - не проявляє наполегливості і при зустрічі з першими перешкодами - уходить від вирішення проблеми, починаючи роботу знову. Напевно Ви по життю зустрічали таких летунчиків, що не можуть знайти собі райського місця, перелітаючи з однієї роботи на іншу?

Флегматики… це такі «маленькі професори», які все роблять розсудливо, спокійно, виважено. Трохи повільно стартують, збираючись з думками і, тоді, коли холерик вже не тільки завершив свою роботу, а і встиг отримати декілька зауважень, флегматик тільки нарешті готовий розпочинати.

І меланхоліки. Вони мої найулюбленіші. Це такі маленькі філософи, які сидять собі у куточку і не ворушаться, щоб їх ніхто не помітив. Вони всі в думках про себе і свої переживання.

Якщо флегматики схожі на ведмедиків і трохи косолапі, тому і збивають наружню бокову частину взуття, то тендітні меланхоліки - внутрішню.

Про що це я?
Якщо ви розумієте мотиви «хуліганства» холерика, чи десятка розпочатих зошитів сангвініка, Ви зможете вправно відреагувати на ці виклики.

На ці знання вальдорфці не мають виключного права, але вони можуть бути дуже корисними в роботі будь якого педагога.

Все з чим контактує дитина у вальдорфській педагогіці - натурального походження. Те, з чим дитина зустрінеться в природі.
Інколи виникає враження, що дітей спеціально обмежують, не даючи можливості змалечку користуватися всіма «благами» цивілізації.
Можливо це так, але мета цього варта уваги: діти вчаться САМО:
Самообслуговуванню, саморозвитку, саморозважанню.
Діти вчаться вирішувати свої проблеми самостійно, маючи дещо обмежені можливості, що призводить до розвитку гнучкості розуму та фантазії. Погодьтеся, що це має сенс.