Марія Бурмака Леся Українка Черешеньки Улюблені класики

Черешеньки (Вишеньки)
Вірш--Леся Українка. Музика--Марія Бурмака.
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:

«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
Того ж то ми так високо
Виросли на гіллі,—
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
Черешні на вушка
Вишні як сережки
Побігли до вишні
Потім до черешні

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:

Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
Черешні на вушка
Вишні як сережки
Побігли до вишні
Потім до черешні

Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
Черешні на вушка
Вишні як сережки
Побігли до вишні
Потім до черешні

Леся Українка народилась 25 лютого 1871 року. Поетка, письменниця, перекладачка, драматургиня, феміністка, громадська і культурна діячка.
Працювала як фольклористка,вона наспівала 220 народних мелодій. Активно долучалася до процесів українського національного відродження
Іван Франко писав про Лесю Українку : Від часу Шевченківського "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хорої дівчини. ...Леся Українка не силкується на Шевченків пафос, не пережовує його термінології; у неї є свій пафос, своє власне слово...
Ще раз повторяю: читаючи м'які та рознервовані або холодно резонерські писання сучасних молодих українців і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а притім такими простими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хора, слабосильна дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну...
Вперше Леся Українка та Іван Франко зустрілися у лютому 1891 року, коли поетеса з матір’ю їхали на відпочинок і дорогою зупинилися у Львові. Франко з дружиною, проводжаючи їх, кликали в гості на зворотному шляху. Натомість Косачі запросили подружжя на Волинь.
21 травня 1891 року письменник із дружиною Ольгою та дітьми приїхав до родини Косачів.
Тоді Івану Франку було 35, а Лесі - 20. Цього ж року Леся написала вірш «Вишеньки», йогог було опубліковано в журналі «Дзвінок».

Коли я писала пісню на цей вірш, то вирішила додати від себе рядок у приспів, взяла на себе таку сміливість продовжити Лесині рядки, аби діти співали їх як приспів. Задум вдався.

Черешні на вушка
Вишні як сережки
Побігли до вишні
Потім до черешні
Пісня увійшла в проєкт Марії Бурмаки "Улюблені класики. ВІд Шевченка до Стуса".

Вірш--Леся Українка. Музика--Марія Бурмака.
Вокал Марія Бурмака
Аранжування Геннадій Бондар, Марія Бурмака, гурт Gypsy Lyre
Гітара Геннадій Бондар
Бас гітара Олександр Лисенко
Перкусія Андрій Мороз
Скрипка Кирило Бородін
Флейта Марія Хмельова