Voice of the Old Ones - Герої останнього світанку

Лірика:

Коли світ занурився в темряву,
І останні вогні майже згасли,
З’явилися вони — ті, кого ніхто не кликав,
Але кого чекали всі, хто ще жив.

Вони вийшли на зустріч тіні,
Воїни, маги, з клинком старих легенд.
Пройшли вони крізь втрати, біль і тишу ночі,
Та серце кликало їх до битви знову.
Сопілка співала про світанок, що можливий,
Бандури бриніли, нагадуючи про дім.
І герої знали — настав їхній час
Стати світлом у світі, що тоне в пітьмі.

Підіймись, народе, день ще не згас!
Герої стоять проти темряви, настав їх час.
Вогонь в очах, надія в серцях.
І навіть ніч затремтить від сили добра!

Коли тіні зійшлися зі світлом,
Коли небо тріснуло від магії та сталі —
Кожен герой зробив свій крок,
І кожен знав: або перемога… або небуття.

У самому серці бурі вони зійшлись у битві —
Володар Темряви, що стояв над світом.
Він здіймав вітри, підняв мертвих у гнів,
Та герої не впали, не далися страху.
Мечі сяйнули, магія спалахнула в небо,
І світ на мить затамував подих.
Бо в тому зіткненні всіх сил і часів
Вирішувалася доля усього живого.

Підіймись, народе, день ще не згас!
Герої стоять проти темряви, настав їх час.
Вогонь в очах, надія в серцях.
І навіть ніч затремтить від сили добра!

І вдарив промінь крізь морок старий,
І впав некромант від ударів мечів!
Зникає темрява, світ стає живий —
Бо добро перемогло зло!

Підіймись, народе, день ще не згас!
Герої стоять проти темряви, настав їх час.
Вогонь в очах, надія в серцях.
І навіть ніч затремтить від сили добра!

Темрява впала…
Та тінь… посміхається....

Mortem non vincitis…
Ego redeam.