Загата | Петро Карманський - "Віють вітри"

ПЕТРО КАРМАНСЬКИЙ (1878–1956) — український поет, перекладач, дипломат, громадський діяч. Один із чільних представників літературного угруповання «Молода муза». Псевдоніми — Петро Гіркий, Лесь Могильницький, Гілярій Макух.

Народився 29 травня 1878 року в місті Чесанів (нині Польща). Навчався у Львівському університеті та в українській католицькій колегії в Римі (Італія). У 1906–1909 роках був активним учасником групи «Молода муза», його поезія цього періоду (збірки «Ой люлі, смутку», «Пливем по морі тьми») позначена настроями суму та модерністського декадансу.

Під час Першої світової війни працював у «Союзі визволення України» у Відні. В період визвольних змагань — активний діяч ЗУНР, був секретарем дипломатичної місії УНР у Ватикані. У 1922–1930-х роках жив у Бразилії, де збирав кошти на підтримку української державності та очолював місцеві українські організації.

Повернувшись до Галичини, вчителював. Після приходу радянської влади (1939) залишився у Львові, викладав в університеті, а з 1944 року очолював музей Івана Франка. Автор цінних мемуарів «Українська богема» (1936).

У 1947 році зазнав переслідувань з боку радянської влади: був оголошений «націоналістом», виключений зі Спілки письменників та звільнений з роботи.

Помер 16 квітня 1956 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.


Проєкт "Загата" створено, щоб привертати увагу до поетів Розстріляного відродження та зробити їхні тексти ближчими сучасному слухачеві. Композиції можна знайти на стрімінгових музичних сервісах: Spotify, YouTube Music, Apple Music.