Леся Бернакевич інсценізує твір Леся Українки

Про славну жінку-українку у Львівському Палаці мистецтв без пафосу, але з годістю.

25 лютого у Народному музеї імені Тараса Шевченка Львівського Палацу мистецтв відбулися літературні читання та обговорення життя і творчості видатної особистості Лесі Українки, яке проводилось з нагоди вшанування її памя'ті.
Як ми анонсували, читання проводилось із книг, які є в музеї та з особистих книгозбірень гостей.
На захід прийшли письменики, науковці, ті, які залишили свої гніздечка і внаслілок війни з рашистами переїхали до Львова.
Тема літературнго вечора – творчість видатної української поетеси Лесі Українки і її значення для сьогоднішніх подій в Ураїні, що розвиваються в ході війни з російським агресором..
Насамперед, ми передали вітання присутнім від генерального директора ЛПМ Юрія Юрій Візняк та від тих, хто із серйозних причин не зміг бути, але просив наголосити, що читання творів Лесі України, це - реальне збагачення душі творчістю і силою духу.
Присутні ділилися про перше знайомство з Лесею Українкою, читали її поезії, гумористичні твори, співали, а також декламували авторські вірші, які їй присвячені.
Багато обговорювалось її тендітне життя, зокрема, основні віхи біографії поетеси, свідчення культурного та інтелектуального рівня, драматичних подіях в житті Лесі Українки, історії її кохання.
Леся Українка писала в найрізноманітніших жанрах: поезії, лірики, епосу, прози, публіцистики. Ми називаємо Лесю Українку найславнішою українською поетесою за її творчий доробок, палкий патріотизм і громадянську позицію. Вона виступала послідовним та енергійним борцем за долю українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає і в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами і мотивами, досконало володіючи різноманітними формами побудови віршованих і прозових творів. На зламі ХІХ–ХХ століть, використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Дохідлива й емоційна розповідь науковця Наталія Гумницька про книгу "Лісова пісня", яку вона і її родина видали до 150-річчя Лесі Українки, не могла не вразити присутніх.
Ця книга вийшла у видавництві "Апріорі".
Як я і писала сама Наталя Гумницька, вона вважає, що цей твір Лесі Українки став шедевром не лише української, а й світової літератури у неоромантичному жанрі. За глибиною філософської думки і мистецькою силою лаконічного поетичного слова літературознавці порівнюють цю романтичну поему із "Пер Гюнтом" Ібсена, "Сном літньої ночі" Шекспіра, "Синім птахом" Метерлінка. Доречно, на мій погляд, до цього переліку додати й "Маленького принца" Екзюпері. Ілюстрації Олесі Вітовської приваблюють мереживом своїх ніжних вишуканих барв, неначе образ чистої зворушливо тендітної Мавки, яка уособлює у собі незайману й гармонійну Красу Природи.
Всі учасники вечора читали й вірші Лесі Українки.
Залишилося сказати, що творчість письменниці немов зоря серед нічного світлого неба - вічна. Вона надихає переконує і ніжними молодими особами Лукашем та Мавкою може ввійти у наше життя назавжди. Дай Боже, щоб кожний присутній відчув на собі ті щасливі моменти, які Леся Українка змогла яскраво передаати своєю творчістю.
Також варто зазначити, що у заході взяли участь чудові жінки активісти - державний службовець Львівської обласної Ради Anna Moskalenko , науковиця і дослідниця Наталія Гумницька , відповідальний секретар ЛОНСПУ Леся Бернакевич , письменники, члени НСПУ Mariia Starosta , Ліліана Косановська , Мирослава Данилевська-Милян , Надія Умриш , журналіст Oksana Podolska , художниця Mariya Yanko , а також гості, які пересeлилися через війну до Львова.
Шануймо своє і своїх!
Колись багата волинська поміщиця, графиня Колонно-Чосновська спитала:
— Чому ж це ви, Ларисо Петрівно, вживаєте майже завжди мужицьку мову?
— А чому ви, графине, — усміхнувшись, відповіла Леся Українка, — вживаєте мужицький хліб та все інше, придбане мужицьким трудом?