Захист прав працівників під час воєнного стану. Алгоритм дій

1) Якщо працівник, через воєнні дії, не може зв’язатися із роботодавцем, або роботодавець не може зв’язатися із працівником, який, зокрема, не вийшов на зв’язок та не з’явився на робоче місце, роботодавець має:
табелювати відсутність працівника кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).
після з’ясування поважність обставин неприбуття працівника на робоче місце, роботодавець - може скорегувати табель обліку робочого часу кодом «І» («інші причини неявки»).
У цьому випадку роботодавець не зможе звільнити працівника з роботи за прогул.
2) Якщо працівник не може фізично дістатися до робочого місця через об’єктивні підстави, але він може виконувати свою роботу дистанційно, роботодавець має видати наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомити із ним працівника за допомогою засобів електронного зв’язку. Якщо працівник не може виконувати свою роботу дистанційно - роботодавець має оголосити простій (оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)). Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця. Якщо працівник не може виконувати свою роботу дистанційно і він не бажає втрачати частину свого заробітку, у цьому випадку можна оформити щорічну або соціальну відпустку.
3) Якщо працівника призвали на військову службу та він повідомив про це свого роботодавця, надав підтверджуючі документи про такий призов, останній має видати наказ про увільнення працівника від роботи (зберігається середній заробіток, місце роботи та посада на весь час військової служби).
4) Під час воєнного стану може запроваджуватися трудова повинність для працездатних осіб. Якщо працівника повідомили про його залучення до суспільно-корисних робіт, роботодавець має видати наказ про збереження за таким працівником робочого місця або посади.