Пам'яті Мами – Надії Мисько (1929-2024)

Надія Мисько (18.08.1929-04.02.2024) народилася в с. Виписки Перемишлянського району на Львівщині у священичій родині о. Йосифа Королевича та Ольги Лаголи. Початкову та середню освіту здобула у Золочеві, у 1945 р. родина переїхала до Львова.
У домі Королевичів завжди панувала музика: Ольга (двоюрідна племінниця композитора Остапа Нижанківського) у вільні хвилини любила грати на фортепіано, її старший син Олександр – на гітарі, молодший Зеновій – на скрипці. Отець Йосиф також мав музичні здібності: грав на цитрі, компонував романси та п’єси.
Батьківський талант успадкували доньки: старша Ліда – писала пісні; грою на цитрі оволоділа Софія, а разом з наймолодшою Надією – вони створили чудове вокальне тріо, яке виконувало Лідині пісні. В тяжкі післявоєнні роки ці пісні були розрадою для студентів, майбутніх художників, архітекторів, музикантів, які з приємністю збиралися в гостинному домі Королевичів у Львові. Серед цих студентів був і майбутній чоловік Наді – Еммануїл Мисько.
У 1950 р. Надія закінчила відділ монументального живопису Львівського художнього училища (тепер – Коледж прикладного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша). У 40-50-х рр. виступала з концертами у складі різних самодіяльних вокальних ансамблів, в тому числі з сестрами Лідією та Софією. Потяг до музики змінив її фах – до виходу на пенсію (1964-1988) працювала артисткою хору Львівського академічного театру опери та балету ім. І. Франка (тепер – ім. С. Крушельницької).
Упродовж багатьох років Надія Мисько захоплювася вишивкою. Вишиті серветки, сорочки, картини, рушники, подушки дарувала рідним, друзям, знайомим. Вона любила казати: "Життя людини подібне до білого полотна, де хрестик за хрестиком ми формуємо візерунок так само, як маленькі і важливі події будують нашу долю. Чим складніший рисунок, тим впертіше ми намагаємося його осягнути. Завершена робота – ніби подоланий ще один важливий етап в житті" (Н. Мисько).
Майже 20 років пані Надія співала у церковному хорі «Мегалія». Її соковитий альт (вона співала третім голосом) доповнював гармонію хорового звучання і надавав хору особливого тембру.
Мама чотирьох дітей (сини: Орест, Роман, Юрій, донька Роксоляна); бабуся восьми онуків (Юрій, Максим, Ярема, Гордій, Анна, Олекса, Данило, Еммануїл); сімох правнуків (Росава, Вакула, Еней, Марко, Поліна, Лука, Мартин).
Музика в цьому відео В. Пасічник. Молитва для камерного оркестру    • Володимир Пасічник. "Молитва" для камерног...