Християнський вірш- розповідь на весілля
Автор: ПОЕЗІЯ ВІЛЬНИХ
Загружено: 2022-06-07
Просмотров: 2093
#весілля #християнська_поезія
Недільний день , служіння добігає
Лиш проповідь ще пастиря лунає
Говорить про відносини в сім‘ї
Міцною як зробити нам її.
Із Біблії наводить аргументи
Повсякденні приклади, моменти
Хтось слухає- у відповідь киває,
А хтось мимоволі слова ці пропускає.
Закінчилось служіння, як завжди
Питає пастор:»Чи нема нужди,потреб,
Привітів,іншого звертання,
Які в кого до церкви є питання?»
І тут старенька бабця встала
І крізь сльози говорити всім почала:
«Брати і сестри, пастир говорив
Як правильно і мудро він нас вчив.
Я чула ці слова не раз раніше
Адресувала іншим ці слова скоріше
Вважала, що була завжди права,
Хоч навіть посивіла голова,
Я з року в рік все нарікала,
Що чоловіка не такого мала
А це вже тиждень як його немає,-
Ледве говорить, сльози витирає.
Як жаль, що лиш тоді, як поховала,
Я цінувати так як треба стала.
Бо це не він- це я така була,
Немудрою, неправильно жила.
В своїх руках хотіла все тримати,
За все йому спішила дорікати.
Він змовчував, щоб сварок уникати,
Щоб мир в сім‘ї і між собою мати.
А я вважала: надто він слабкий,
І все життя мені був не такий.
Сестричкі, ви в житті так не робіть,
Чоловіками змолоду цініть.
Щоб потім так, як я, нежалкувати
Поховавши, гірко не ридати.»…..
Здригнулися худенькі її плечі
І гірко сльози потекли старечі.
Не може видно відчаю сховати,
Присіла і продовжує ридати,
Це просто неможливо описати,
Її стан словами передати.
Ту неповторну сповідь каяття…
А в нас усіх попереду життя
І як важливо так його прожити
Щоб помилок таких не повторити,
Щоб вміти один одного цінити,
Сім’ю міцною в Бозі будувати…
Зворушили мене її слова
Якби ж була можливість ще одна
Щоб виправити, якось все змінити
Зовсім інакше стала б вона жити
Але настала смерть, кінець….могила
Скільки б вона на неї не ходила
Та чоловіка вже не повернути,
Як сумно надто пізно це збагнути.
Для нас живих безцінний це урок.
О, як важливо кожну мить і крок
У вірне русло завжди спрямувати
І при житті любити й цінувати…..
Звичайно ми усі не ідеали,
Недоліків у кожного чимало
Навчитись так потрібно поступати,
Щоб тільки лиш хороше помічати.
Бо якщо любиш- так воно і є,
Готовий ти віддати все своє:
Пожертвувати часом, сном, грошима
Аби щаслива лиш була любима.
Якщо так буде в вашому житті-
Удвох щасливі будете тоді.
Життя прекрасне й радісним здається
Як в унісон з коханим серце б’ється….
Так хочеться, не дивлячись на вік,
Найкращим щоби був твій чоловік.
Хоч в‘ялиться у скронях сивина,
Все ж найгарніша буде хай вона.
Якщо у дорогої половини
Вже на обличчі з’являться морщини,
То пам’ятай : це наслідки роботи,
І проявляй ще більше ти турботи,
Щоби найдовше берегти-
Незможеш більш таку знайти.
Чомусь такий ми звичай маєм,
Тоді цінуєм як втрачаєм.
Пізно, схилившись над труною,
Її назвати дорогою.
Пізно граніт встановляти
І золотом на них писати,
І самий дорогий вінок
Тоді не зблизити ні на крок,
Ви все це при житті робіть,
Слова найкращі говоріть.
І пізно ввечері за чаєм
Діліться радістю, відчаєм.
Бо швидко пробіжить життя,
Назад не буде вороття.
Тому, цінуйте поки є
І щастя бережіть своє.
Доступные форматы для скачивания:
Скачать видео mp4
-
Информация по загрузке:
