Я ніколи нікому тебе не віддам О Пономарьов

Я так чекав, тебе чекав,
Що сни здійснилися.
Мені вуста, твої вуста
Ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті
Під цими зорями,
Назвавши їх на самоті
Своїми долями...
Сама любов для нас обох
Той час зазначила..
Ти на долонях рук своїх
Мене побачила..
Зійшлись дві лінії в одну
Дорогу зоряну...
Як два струмка в одну ріку,
Дощами сховану...
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня...
Я ніколи нікого ще так не кохав
Я так довго, так довго на тебе чекав...

Я завжди серцем відчував,
Що ми зустрінемось.
І вже нікуди від надій та мрій
Не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою,
Мало вічності.
Для наших чистих почуттів,
для їх чарівності...
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня...
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе...

Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня...
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав