Говорять діти. Юрій з Києва

Війна розділила життя на «до» та «після», примусила кидати рідні домівки, призвела до великих і болючих втрат. Підставила під сумнів майбутнє. А як же діти? Вони відчувають те ж, що й дорослі. Але відкритіше, невимушеніше, чесніше.
Дитяча безпосередність в оцінці сучасних подій одночасно і обеззброює, і дає надію – бо з таким новим поколінням ми не лише все витримаємо і відбудуємо, а й створимо принципово нову, успішну країну.
Цей хлопець Юрій – з Києва, але від початку ракетних обстрілів столиці з родиною переїхав до Лозуватки. Розповів нам, як дізнався про початок війни і сприйняв це, що б сказав путіну і на яке майбутнє для країни сподівається.