"І золотої й дорогої" ( авт .Тарас Шевченко) AI Remix

Тарас Шевченко

І ЗОЛОТОЇ Й ДОРОГОЇ

І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої.
А иноді така печаль
Оступить душу − аж заплачу!
А ще до-того, як побачу
Малого хлопчика в селі:
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісеньке під тином
Сидить собі в старій ряднині...
Мені здається, що се я,
Що се-ж та молодість моя:
Мені здається, що ніколи
Воно не бачитиме волі,
Святої воленьки! Що так
Даремне, марне пролетять
Його найкращиї літа;
Що він не знатиме, де дітись
На сім широкім, вольнім світі,
І піде в найми; і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він де-небудь прихиливсь, −
То оддадуть у москалі...

За матеріалами: Тарас Шевченко. Видання "Малий Кобзар для дітей з малюнками", видавництво "Український учитель", 1911. З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей