А жінка в світ приходить для любові.

А жінка в світ приходить для любові. 
Любити ляльку доки ще мала  Любити маму поки підросла 
А тільки –но, як ступить за поріг  Любити небо і м‘який моріг.   Дім батьківський і квіти чорноброві 
Бо жінка в світ приходить для любові. 
Росте вона, ростуть її роки  Ростуть її і радості й надії 
І от приходять роки молодії  
По світу вже вона не йде – несеться ! 
Уважно прислухається до серця  Щоб в шумі літ і в шелесті
дібров 
Почути, що прийшла її любов  Ота любов, що перша і остання  Такої ще ні в кого не було !  
До неї підступить не сміє зло,
Вона яркіш, як сотня сонць сія,
Вона твоя, вона лише твоя
І ти щаслива, в серці в тебе рай 
І відшумів весільний водограй. 
І попливли літа, літа, літа…. 
Усіх годуєш, хоч сама голодна 
І часом нерви стримати негодна 
Та будеш захищати, як в бою  Оту сімейну каторгу свою.  
І попливли літа, літа, літа….. 
А що ? Якби усе почати знов ?  Оце той борщ щоденний – це любов, 
Сорочка чисто випрана – любов 
І очі діточок ясні – любов. 
Все так було б, якби почати знов ! 
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ !

                      Галина Гордасевич