Біблія, Одкровення Йоана Богослова 10, Книга 66-10, Ігор В. Козлов, Українська Біблія

І я бачив іншого ангела - могутнього, що сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга над головою його, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи огню;
і мав він у руці своїй книжечку розкриту. І поставив ногу свою праву на море, а ліву на землю,
і скрикнув голосом великим, мов лев рикає. Якже він скрикнув, промовили сім громів своїми голосами.
Коли промовили сім громів, я хотів був писати, а почув голос із неба, що казав: «Запечатай, що промовили сім громів, і цього не пиши.»
Ангел же, якого я бачив, що стоїть на морі і на землі, підняв руку свою праву до неба,
і поклявся тим, хто живе на віки вічні, хто створив небо і все на ньому, і землю і все на ній, і море і все в ньому: що часу вже не буде;
але в дні голосу сьомого ангела, коли має сурмити, тоді здійсниться тайна Божа, як то він благовістив своїм слугам пророкам.
А голос, який я чув з неба, знову заговорив зо мною і сказав: «Піди, візьми книжку, розкриту в руці ангела, що стоїть на морі і на землі.»
Пішов я до ангела, сказав йому дати мені ту книжку. А він каже мені: «Візьми і з'їж її; вона згірчить твій живіт, але в устах твоїх буде солодка, мов мед.»
І взяв я книжечку з руки ангела, і з'їв її; і була в устах моїх, мов мед, солодка; а коли з'їв її, то гірко стало в животі моїм.
І сказав він мені: «Ти мусиш знову пророкувати про людності і племена і язики і царів багатьох.»