Що §24 говорить про Європу — і чому це стосується всіх біженців

У цьому випуску ми говоримо *не про одну реформу* і не про одну країну.
Ми розбираємо **логіку європейської соціальної держави**: як Європа після Другої світової війни прийшла до ідеї, що держава має гарантувати людині **мінімальний рівень безпеки**, і чому сьогодні цей мінімум усе частіше перетворюється на **систему умов, перевірок і статусів**.

Соціальна держава виглядає “природною”, ніби так було завжди.
Але це *конструкція* — зібрана законами, податками та інституціями після катастрофи, коли стало очевидно: **масова бідність і безробіття руйнують демократію**.

Наш Телеграм канал: ‪@antonbezvody‬

У випуску ми проходимо шлях від:
— післявоєнного висновку “бідність = політичний ризик”
— до двох моделей соціальної держави (Бісмарк: страхування через працю / Беверидж: універсальна гарантія)
— до “золотої епохи” 1950–70-х, коли система працювала майже ідеально
— до зламу середини 1970-х (енергетична криза, довге безробіття, деіндустріалізація)
— до нової мови держави: ефективність, стимули, контракт, відповідальність отримувача
— до 1990-х і балканських воєн, які повернули в Європу масштабну воєнну міграцію
— до 2008 і 2015, коли кризи почали **накладатися**, а “тимчасовість” стала інструментом управління
— і до сьогодення, де людина дедалі частіше розглядається не як “майбутній громадянин”, а як **кейс зі строками, статусами й умовами**.

Це не історія про “щедрість чи економію”.
Це історія про напрям: *Європа рухається до більшої опіки — чи до більшого контролю?*

#Європа #соціальнаДержава #Німеччина #міграція #біженці #політика #економіка #Jobcenter #Bürgergeld #Grundsicherung #історіяЄвропи #кризи #війна #інтеграція #соціальнаПолітика

Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
   / @antonbezvody