Історія псевдо-держави російської: міф чи реальність?

Історія псевдо держави російської – міф чи реальність?

Історію росії та України ми докладно вивчаємо зі шкільних років. Її нам викладають у вишах. Розповідають з телеекранів та зі сторінок друкованих видань. Сотні художніх фільмів, тисячі історичних книг і наукових праць розповідають про прихід варяг, про хрещення Русі, про славні походи Олександра Невського, розгром Мамая на Куликовому полі, про опричнину Іоанна Васильовича, на прізвисько Грозний, велику смуту 17 століття.
Коротше, здається, історію ми знаємо дуже добре, як-то кажуть: від і до. І відповісти на головне питання історії: «Звідки пішла, так звана, земля руська?»,- багатьом здається що для повної відповіді не бракує великих зусиль.

Але не поспішайте з відповіддю.

Справжню, реальну історію ми не знаємо навіть приблизно. А те, що вчимо зі шкільної парти – відверті казки на ніч. Не кидайтеся словами, вони душать людей поночі…


І ось чому.

Сьогодні вже не секрет, що сучасна версія офіційної російської історії писалася, точніше, вигадувалась у 18 столітті і її авторами є Татіщев, Міллер, Шлецер. І звичайно, Карамзін із 19 століття. А що ж було відомо про стародавню русь та московскую державу, до них? Виявляється, - нічого. Нуль!

Перший важливий аргумент. 3 листопада 1657 року цар Олексій Михайлович постановив своїм указом заснувати особливе місце, Записний наказ. Сидіти в наказі дяку Кудрявцеву і «записувати ступеня і межі царські з великого государя царя Федора Івановича», тобто продовжувати степеневу книгу, що перервалася на царюванні Іоанна Грозного через Смуту.

Так як у царській бібліотеці не знайшлося жодного документа датованого раніше сімнадцятого століття, в 1658 сам цар повелів дяку звернутися за історичними відомостями в Патріаршу бібліотеку. Раптом там є щось про минуле московської держави.
Але в патріаршому наказі вказано, що у них немає жодних відомостей ні про історію самої держави, ні основних відомостей про попередніх патріархів, митрополитів і єпископів.
Майже півтора року дяк Кудрявцев, за царским указом, нишпорив по всіх монастирях і містах московського царства, але так і не зміг розшукати жодного старовинного тексту чи стародавнього літопису навіть часів Івана Грозного.
У наказі навіть не було самої Ступіньової книги, яку доручалося продовжити. Тому написання стародавньої історії так і не відбулося. Не було про що писати. Ніхто нічогісенько не знав про минуле величезної держави.

Складається враження, що як мінімум до Петра I літописів у державі, ще не існувало, і історичними фактами глобально ніхто ніколи не займався. Сумно, але так і було.
А чи не тому, що 16 століття ознаменований всесвітньою катастрофою. Ви чули про потоп, який буквально знищив півсвіту, коли все довелося відновлювати чи відбудовувати заново?
Про ці події я розкажу у нових відео на каналі. Підписуйтеся на ставте вподобайки. Адже саме так я розумію, що відео вам подобається і продовжує робити для вас новий контент!

Повертаємось до наших історичних фактів. До речі,не дивно, що саме у 18 столітті і писалася вся історія наших земель. На підтвердження, 4 грудня 1783 року Катерина II своїм Указом створила «Комісію для складання записок про давню історію, так званої росії» під керівництвом і наглядом графа Шувалова».

Але хтось із вас обов'язково заперечить. Як же не існувало джерел про так звану давню русь? А як же знаменитий Радзівілівський літопис чи "Повість временних літ", а слово про похід Ігорів та багато інших джерел раннього середньовіччя? Адже це як справжні стародавні джерела з історії стародавньої русі, на основі яких той же Міллер і написав історію держави російської.
Але ці літописи - підробки! Але ці факти напряму впливають на сьогодення і впливають на сприйняття нами власної країни. І як у народі кажуть «Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль.»


Не можна ж все сприймати за чисту монету. Як ви думаєте, якою мовою писалися стародавні російські літописи, які завжди вважалися першоджерелом?
Дивне питання, - відповісте ви. Звичайно ж староросійською чи церковнослов'янською. А ось і ні. Більшість із них написані німецькою. Так Так. Вам не почулося. Саме німецькою!

Є факт, який не люблять згадувати історики, але перше друковане видання нестерівського літопису або повісті минулих літ було опубліковано німецькою мовою і написане німецьким істориком Шльоцером.

І лише на початку 19 століття історик та секретар російської Академії Дмитро Іванович ЯзИков, спеціально за указом Олександра Першого вперше переклав її з німецької на російську мову. Тільки вдумайтесь! Виявляється, у Росії не було літопису російською мовою.
Очевидно, повість временних літ була виготовлена ​​наприкінці 18 століття німецьким істориком Шльоцером та його людьми німецькою мовою, оскільки російською вони просто не володіли.
І лише потім оголосили її перекладом із якогось стародавнього російського літопису, якого ніхто ніколи в очі не бачив. Цікаво, чи не так?

#історіяукраїни #історіяхристиянства #русь #київськарусь #росія #україна #новиниукраїни