Моє знайомство з Lineage 2 у далекому 2005 році | Щасливий випадок, який закохав у гру

Розповім вам трохи про свою історію знайомства з Лінейдж 2 і чому я взявся за створення контенту про цю легендарну гру.
Ну, почалося все досить банально, у далекому 2005 році я прийшов додому зі школи і за комп'ютером вже сидів мій молодший брат, який скидав з трьох CD дисків якийсь величезний архів з новою грою. Це було досить незвично, бо всі ігри в той час встановлювалися через лаунчер і вистачало однієї CD-Rки для того щоб шерити між друзями новинки. А тут цілих три чи чотири.

Через якийсь час він починає запускати Dial-UP модем, ну так, кабельний інтернет у той час це було щось дуже на багатому та і взагалі одиниці його мали. Тож інтернет підключений - швидкість аж 56 к/біт на секунду - і він починає бігати якимось темним створінням і тут - о боги - камера повертається навколо і я бачу досить цікавий ігровий світ. Тоді я ще не розумів до кінця логіку чому він лупить тих бідних тваринок, але вже захотів зайти побігати.
Тож я сидів та спостерігав за тим, як молодший брат прокачує свого персонажа і як після кожної тваринки у нього додаються відсотки на сірій смужці, коли у нього закінчувалася синя ти червона смужки - він сідав на дупу і чекав поки вони відновляться і так з кожним-кожним елементом нової на той час для мене гри - це були хроніки С1.

Через деякий час з його допомогою я створив собі свій акаунт і почав бігати великим зеленим створінням (орком), де на мене окрім мобів почали нападати інші персонажі, і як мені тоді пояснили - зливати в ПК. Це було прямо біля села орків, тому я після кожного падіння летів до села та вибігав знову до мобів.

Звичайно, це були рейти х1 і мені брат порадив підбирати все, що лежить на землі, бо його потім можна буде продати в магазин і він покаже як. Тож, я так і робив. Наступного дня після школи у нас з братом вже був поділений час за компом (години коли грає він і години коли граю я). І він мав мені показати як мені продати в магазин те, що я назбирав і як купити для мого орка хоч якісь шмотки. Бо рівень вже восьмий а голого такі дорослі моби кусають вже боляче.
Тож я заходжу в магазин, відкриваю продаж і починаю клацати по ресурсам (ну кому вони тоді були потрібні, правда? про крафт взагалі ніхто не знав) тож я все починаю продавати і тут я помічаю, що якась незрозуміла штука має ціну продажу 130 тисяч. Я зупиняюся і кличу його. Ми обидва дивимося на це і не можемо віддуплити звідки воно в мене.
Кажу вибив - брат каже ні, таке дороге тут не падає.
Каже може підняв з підлоги? Тебе ПКшили?

І тут мені доходить, що ті хлопці, які били мене під воротами, скоріш за все нарвалися на гвардів… і ті їх помили, а оскільки я вмів майже нічого крім швидко повертатися на спот і в голові у мене була задача все піднімати - ото може я й підняв випавші з них рукавиці Карміан.
Щоб ви розуміли на той час це було щось нереальне. Ще й на С1 з рейтами х1.
Досить скоро я дізнався що таке гіран. Дізнався як то пішки бігти з глудіна в гіран. Як то продавати речі на тому ринку і як з величезною сумою в 350к адени бігти назад в глудіо в магазинчик, де можна купити собі Бронзову броню.

Саме з цього починався мій шлях знайомства з ла2 і було дуже багато цікавих моментів, які вплинули на мій світогляд, мій вільний час, мою здатність заробляти навіть в реальному житті і багато чого іншого. І я обов'язково про це розповім, якщо вам буде цікаво.
Бо історія мого повернення в ла 2 після паузи в понад 10 трохи незвична і також подарувала мені досить емоцій, нових знайомств та гарно проведеного часу.
А як ви починали своє знайомство з лінєйкою? Складно було? Бо якщо задуматися, просто уявіть той обсяг інформації, який ви знаєте про ла2 - мабуть предмети в школі мають менший обсяг у книжках, ніж ця легендарна гра. Задумувалися над цим?

Тож, бажаю гарної гри, і ми скоро повернемося з контентом. А поки підписуйтеся та тицніть вподобайку! Дуже подякували!