Любарка

Лю́барка — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Народицького району Житомирської області.

На 1 грудня 1910 року село «Любарка» перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Базарської волості.
Має 148 дворів, де проживає 839 жителів чоловічої та жіночої статі.
Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 36 верст; поштова — «Базаръ» — 16 верст; телеграфна — «Малинъ» — 38 верст.[11]

1913 рік — в «с. Любарка» найбагатші землевласники володіли землями[12]:
"Барсученко Іеронимъ Петр." мав 425 д. землі.
"Барсученко Григ. Петр." - 285 д. землі.
"Медына Фед. Мих." - 123 д. землі.
"Захарьяшевичъ Як. Конст." - 112 д. землі.
"Ройтъ Ол. Конст." - 102 д. землі.
січень 1918 рік — в с. Любарка встановлено радянську окупацію.[1]
1921-1922 роки — 11-й полк під під командуванням Г. І. Котовського брав участь у бойових діях із загоном бійців армії УНР під командуванням Юрія Тютюнника.
1928 рік — засновані сільська партійна комуністична організація та комсомольська організація.[1]
1933 рік — в селі Любарка за даними сільради вмерло від голоду 43 чоловіка.[13]
1939 рік — орденом Леніна нагороджений директор школи П. І. Крижанівський.[1]
1941 рік — село Любарка перебуває в межах Базарського району.
Має 168 дворів де проживає 677 мешканців.
З них:
чоловічої статі - 286,
жіночої статі - 391.[14]
22 cерпня 1941 рік — село Любарка окуповане фашистськими окупантами.[15]
1942-1943 роки — під час окупації села Любарка:
вигнано на каторжні роботи в Німеччину - 53 чоловіки,
розстріляно - 1 чоловік,
діяло партизанське з'єднання під керівництвом тов.В.Ковпака.[15]
16 листопада 1943 рік — село Любарка визволене Червоною Армією.[15]
1941-1945 роки — На фронтах Великої Вітчизняної війни в боях за Батьківщину брали участь 132 чоловіка, з них 90 загинули.[1]
1943 рік — над селом у повітряному бою загинув льотчик-винищувач комуніст І. М. Поляков, уродженець м. Вольська Саратовської області. Відважному льотчику, який таранив ворожий літак, присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). На місті загибелі героя у 1967 році встановлено обеліск.[1]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Любарську, Малокліщівську та Маломіньківську сільради Малинського району до складу Овруцького району.[16]
1972 рік — с. Любарка перебуває в межах Народицького району. Любарка — село, центр сільської Ради. Розташована на березі річки Лозниці (притока Ужа), за 16 км ра південь від районного центру. До найближчої залізничної станції Овруч — 40 км. Через село пролягає автошлях Народичі-Малин-Київ. Любарській сільській Раді підпорядковані села Батьківщина, Ганнівка, Гута Ксаверівська, Журавлинка, Лозниця, Роги, Розсохівське, Рудня-Каменка, Северівка. На території Любарки міститься центральна садиба колгоспу ім. Богдана Хмельницького, за яким закріплено 2864 га земельних угідь, у тому числі 1859 га орної землі, 2117 га лісу. Господарство мя'со-молочного напрямку, вирощує також льон, картоплю. Колгосп має пилораму, два млини, льонопункт, ремонтні майстерні для сільськогосподарських машин, рибний ставок з водним дзеркалом 17 га, птахоферму. На території сільської Ради розташована міжколгоспна Розсохівська ГЕС. За трудові успіхи орденами і медалями СРСР нагороджено 101 чоловіка, у тому числі орденом Трудового Червоного прапора В. П. Зайця — голову сільської Ради, Г. В. Барсук — доярку, Г. О. Кошечка — колишнього голову колгоспу та О. О. Пікуль — трактористку. У селі є восьмирічна школа, 12 учителів якої навчають 115 учнів. Є клуб на 250 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 14 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт поштове відділення, АТС, побут комбінат, два магазини. Партійна організація об'єднує 37 комуністів, комсомольська — 50 комсомольців.
с.Любарка має:
дворів – 179,
населення – 506 чоловік.
23 липня 1991 року постановою Кабінету міністрів України село Любарка було внесене до переліку населених пунктів, що підлягають обов'язковому відселенню внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.[17]
До 24 травня 2007 року село входило до складу Розсохівської сільської ради Народицького району Житомирської області[18].

2008 рік — Населення села Любарка становить
14 осіб.
в 2010-х роках у селі Любарка проживає усього декілька родин.