Чи можна звільнити працівника, який, через воєнний стан в Україні, перебуває за кордоном?

Як же бути у ситуації, коли працівник вимушено виїхав за межі України через військову агресію російської федерації; за допомогою електронного зв’язку повідомив роботодавця про свій виїзд, склавши заяву про відпустку без збереження заробітної плати, та, коли цей строк відпустки добігає свого кінця, стикається із погрозами від свого роботодавця про можливе звільнення у разі не повернення на своє робоче місце?
По-перше, з прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р., який діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з дня його припинення або скасування, саме цей Закон має пріоритет над окремими положеннями, передбаченими Кодексом Законів про Працю України.
По-друге, працівнику, який вимушений був залишити своє постійне місце роботи та виїхав за кордон, насамперед, необхідно, за першої можливості, будь-якими можливими засобами поінформувати роботодавця про поважні причини невиходу на роботу (наприклад, бойові дії, загроза життю та здоров’ю тощо).
По-третє, відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець, за заявою працівника, може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч.1 ст.26 Закону України «Про відпустки» (в мирний час цей строк складає не більше 15-ти календарних днів на рік).
Це означає, що працівник може перебувати у відпустці без збереження заробітної плати необмежений час, поки діє воєнний стан.
У разі, коли працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати і обумовлений строк відпустки добігає свого кінця, такий працівник може, до спливу відпустки, звернутися із іншою заявою, в якій може просити роботодавця надати відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, вказавши підстави для її надання.
Роботодавець не має права змушувати працівників йти у відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану. Адже це – право працівника йти у таку відпустку, а не обов’язок.
По-четверте, працівник, який у зв’язку із бойовими діями вимушений був залишити територію України та виїхати за кордон, може продовжувати виконувати свої трудові обовязки дистанційно, з відповідною оплатою.
У разі, якщо це не можливо, роботодавець має право призупинити дію трудового договору із працівником.
Призупинення дії трудового договору не є звільненням для працівника.
По-п’яте, зважаючи на дуже складну ситуацію на території нашої країни працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або з небезпекою для їхнього життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.
Більше того, щоб звільнення було правильно оформленим, роботодавцю необхідно в обов’язковому порядку дотриматися процедури, передбаченої трудовим законодавством, отримавши від працівника відповідне письмове пояснення. Якщо цього не буде зроблено – подібне звільнення у подальшому можна скасувати в судовому порядку, а працівника – буде поновлено на роботі.
Звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження воєнного стану - не допускається і буде кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю, за що, згідно ст.172 Кримінального кодексу України, передбачена відповідальність.
По-шосте, Роботодавець має право під час воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, яка не обумовлена трудовим договором, без згоди працівника, окрім переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії, і якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, з наступною метою, а саме:
1) відвернути або ліквідувати наслідки бойових дій;
2) або якщо існують обставини, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
Серед вказаного, така умова для переведення працівника на іншу роботу як «зайнятість місця роботи іншим працівником» - відсутня, а тому роботодавець не має права переводити працівника на іншу роботу з цієї підстави.