Олена Пчілка – Орел (Ukrainian Folk Metal / Power Metal)л

"Орел" – це вірш Олени Пчілки, видатної письменниці та матері Лесі Українки, який втілює прагнення до світла, свободи та висоти. У цій музичній адаптації твір отримав потужне звучання у стилі Ukrainian Folk Metal та Power Metal.

Швидкий "галопуючий" ритм, важкі гітари та мелодійні партії флейти й скрипки малюють картину стрімкого польоту над хмарами. Героїчний чоловічий вокал передає історію про того, хто не боїться відірватися від землі, щоб побачити сонце, і повертається, щоб розповісти про це світло іншим. Це гімн нескореності духу, який завжди прагне висоти, навіть будучи "сином землі".

Сьогодні наші "орли" – це захисники неба та землі, які щодня дивляться в очі небезпеці заради нашої свободи.

Підтримайте тих, хто дарує нам крила! Ваш донат на Збройні Сили України – це вітер, що тримає наших героїв у польоті. Обирайте фонд, якому довіряєте (Повернись Живим, United24, Фонд Притули тощо).

Музика створена за допомогою Suno AI.

Зарядилися енергією польоту?

👍 Підтримайте лайком, якщо цей фолк-метал драйв вам до смаку.

🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб не пропустити нові героїчні треки.

💬 Напишіть у коментарях, чи відчули ви висоту "надхмарних країв" у цій пісні?

Текст пісні:

Широким помахом крил дужих своїх
Високо піднісся орел сизокрилий,
Все вище та вище до хмар золотих,
Та й хмари високі його не спинили.
Злетів він над хмари й гукнув відтіля:
"Гей, хто ще зо мною? до сонця полинем!"
Та поклик могутній хоч чула земля, –
Ніхто не озвався за кликом орлиним.

А сам він ще вище тоді полетів,
Аж поки зовсім од землі заховався;
Він дихав повітрям надхмарних країв,
На сонце дивився і в світлі купався.
І рвався ще вище, але вже не міг:
Не стало ні сили, ні крилам підпори.

І смуток великий орел переміг,
І тихо спустивсь на високії гори.
Тоді зрозумів він, що син він землі,
Що буде навіки до неї прикутий;
Але його небо манило здалі,
І вічно про його не міг він забути.

І в час, як нудьга обгортала його,
Як гидко ставало на землю дивитись,
Летів він за хмари до сонця свого,
Щоб ясним промінням на волі напитись.

А втомлений — знову на землю сідав,
На гору високу, край темної кручі,
І другим створінням земним повідав
Про небо, про сонце, про зорі блискучі.
Про зорі блискучі...

#ОленаПчілка #Орел #FolkMetal #PowerMetal #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #Героїка #Політ #ЗСУ #Донат #ЕпічнаМузика