Як відкритий доступ до архівів КҐБв Україні може змінити пострадянські студії

Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході — запрошуємо долучитися до онлайн дискусії!
У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб.
Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.
Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для «деколонізації» галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:
Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.
Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.
Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).
Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)
Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики «Ейдос».